Є люди, які приходять в компанію з душею лелеки, але перетворюються на "їжаків". Деякі працівники не були “їжаками” від початку. Їх такими зробив менеджмент. Керувати такими людьми доволі важко. "Бо Їжак птах гордий, поки не пнеш - не полетить"З одного боку, вони говорять про те, як прекрасно розгорнути крила та зробити щось грандіозне. З іншого боку - від будь-якої задачі починають фиркати, закриваються та виставляють свої колючки. І відбувається це з кількох причин.1. Внутрішні фактори:а) Не збігаються очікування. Людина мріє про щось одне, а на роботі доводиться робити зовсім інше. б) Людина не на своєму місці. Її призначили керівником, навісили додаткові обовʼязки та відповідальність. Сказали: "Ти впораєшся!". А вона не розуміє, навіщо вона тут взагалі.2. Зовнішні фактори:- Немає розуміння сенсу роботи- Немає місця для самореалізації- Мікроменеджмент з боку керівника... Тобто керівник створив усі умови, щоб "лелека" стала "їжаком". Іноді людині не потрібна “мотивація”. Їй потрібно, щоб керівник нарешті почув, чого вона насправді хоче. У мене був підлеглий, який мріяв про карʼєру та підвищення, але у мене не було можливості надати йому це. Проте була можливість допомогти йому скласти дорожню карту з досягнення мети + навчити того, що знаю сам. Півтора року він робив більше, ніж очікувалося. Під час керування людьми ми створюємо умови, в яких вони можуть та будуть себе проявляти. І від нас залежить, як саме вони будуть себе проявляти: показуватимуть колючки чи стануть адвокатами компанії. Під час курсу-практикуму для керівників ми приділяємо багато часу розумінню мотивації людей та створенню умов для продуктивної праці. Наступний потік стартує 18.04.2026Напиши в особисті @sdurdyiev - поділюся з тобою деталями. P. S. Як думаєте: “їжаки” в командах — це тип людей чи наслідок стилю управління?