Є люди, які приходять в компанію з душею лелеки, але перетворюються на "їжаків". Деякі працівники не були “їжаками” від початку.Їх такими зробив менеджмент.Керувати такими людьми доволі важко. "Бо Їжак птах гордий, поки не пнеш - не полетить"З одного боку, вони говорять про те, як прекрасно розгорнути крила та зробити щось грандіозне.З іншого боку - від будь-якої задачі починають фиркати, закриваються та виставляють свої колючки. І відбувається це з кількох причин.1. Внутрішні фактори:а) Не збігаються очікування.Людина мріє про щось одне, а на роботі доводиться робити зовсім інше. б) Людина не на своєму місці.Її призначили керівником, навісили додаткові обовʼязки та відповідальність. Сказали: "Ти впораєшся!". А вона не розуміє, навіщо вона тут взагалі.2. Зовнішні фактори:- Немає розуміння сенсу роботи- Немає місця для самореалізації- Мікроменеджмент з боку керівника...Тобто керівник створив усі умови, щоб "лелека" стала "їжаком".Іноді людині не потрібна “мотивація”. Їй потрібно, щоб керівник нарешті почув, чого вона насправді хоче.У мене був підлеглий, який мріяв про карʼєру та підвищення, але у мене не було можливості надати йому це. Проте була можливість допомогти йому скласти дорожню карту з досягнення мети + навчити того, що знаю сам. Півтора року він робив більше, ніж очікувалося.Під час керування людьми ми створюємо умови, в яких вони можуть та будуть себе проявляти. І від нас залежить, як саме вони будуть себе проявляти: показуватимуть колючки чи стануть адвокатами компанії.Під час курсу-практикуму для керівників ми приділяємо багато часу розумінню мотивації людей та створенню умов для продуктивної праці.Наступний потік стартує 18.04.2026Напиши в особисті @sdurdyiev - поділюся з тобою деталями.P.S. Як думаєте: “їжаки” в командах — це тип людей чи наслідок стилю управління?