Більшість керівників відкладає складні рішення. Це проявляється через:- Необхідно ще зібрати данні- Потрібно ще подумати- Не на часі... Це зрозуміло, бо важкі рішення мають свою тіньову сторону. Звільнити сильного, але токсичного співробітника. Закрити напрямок, у який уже вкладені гроші. Змінити людину на керівній позиції. Сказати клієнту «ні». І мозок починає шукати виправдання. Я особисто бачив, як керівник суміжного відділу довго не міг звільнити токсичного співробітника. З-за чого розвалювався весь відділ. Але після звільнення - команда ожила. А сам керівник ходив та дивувався: чому не зробив цього раніше? Будь-яке складне рішення має три характеристики:1. Даних завжди недостатньо. Скільки їх не збирай.2. Обовʼязково буде хтось незадоволений.3. Завжди існує ризик помилки. Тому в управлінні процює принцип 70%. Якщо в тебе є 70% даних - цього достатньо, щоб рухатись уперед. Бо у складних ситуаціях швидкість часто важливіша за ідеальність. Під час роботи з керівниками дуже часто бачу одну річ - вони бояться прийняти та реалізувати рішення, яке давно прийняли. Так. Складні рішення не роблять керівника популярним. Але саме вони роблять його керівником. У вас були рішення, які ви довго відкладали, а потім шкодували, що не зробили цього раніше? До речі. Тему складних рішень, токсичних співробітників і управлінських дилем ми глибоко розбираємо на моєму курсі-практикумі для керівників. Якщо цікаво — напишіть в особисті, надішлю деталі.