Корпоративи, які мене здивували. Історії когнітивного дисонансу 🤔

Одразу скажу: допис несерйозний. Без моралей і правильних відповідей. Просто кілька спостережень з життя. Компанії називати не буду — але історії реальні. Розкажу про два випадки, які добре запамʼяталися.1. «Коли понти дорожчі за гроші» 🎭

Компанія — лідер ринку у своїй ніші. Багато людей. Представництва майже всюди. Хочуть робити «красиво». Але грошей постійно не вистачає. Інвестиції шукають регулярно. Про фінансовий стан добре говорять зарплати — вони низькі. Зате все по-білому. І от — корпоратив на всю країну. Мюзик-хол. Відомі зірки. Звозять весь персонал. Спочатку все чинно й пристойно. Але алкоголю було забагато 🍾

Закінчилось тим, що пʼяні люди буквально виповзали з холу,а з кишень у кожного стирчали пляшки, взяті «про запас». Що я виніс із цієї історії? Те, що я не люблю корпоративи. І пляшку шампанського 🥂 2. «Народ вимагає свята» 🎉

Інша компанія. Теж відома на всю країну. Вже йде повномасштабна. Грошей не вистачає. Справи йдуть так собі. Компанія намагається це не афішувати,але, як відомо, кота в мішку не сховаєш —усі все розуміють. Роблять невелике святкування для офісуі відпускають людей раніше. І тут починається:— Як це — без корпоративу?— Тоді зробимо все самі. Люди діляться на групи. Кожна шукає приміщення. Скидаються грошима 💸

Далі — за стандартним сценарієм:святкові сукні,пʼяні танці,і трохи мінус до репутації. Що я виніс із цього разу? Нічого — я туди не пішов. Я ж не люблю корпоративи. Просто витратив гроші на дружину ❤️

Про що я насправді. Корпоратив майже ніколи не є проблемою сам по собі. Він просто дуже добре показує,що в компанії зараз важливіше за все інше. Якщо вам подобається — все ок. Якщо ви бачите в цьому користь — теж ок. У всіх інших випадках —я інтроверт 🧠