🌿 Щоб громади мали більше інструментів для захисту довкілля на місцях, SaveDnipro, НУБіП України та Держекоінспекція підписали меморандум про співпрацюМета — спільно розвивати громадський екологічний контроль і готувати людей, які зможуть фахово долучатися до цієї роботи у своїх громадах.🎓 Разом із НУБіП та Держекоінспекцією ми розроблятимемо навчальну програму для Школи громадських інспекторів з охорони довкілля. Університет стане важливою експертною опорою проєкту, адже має фахову базу та досвід в екологічній освіті.
“Громадський екологічний контроль працює тоді, коли люди мають не лише бажання діяти, а й якісні знання. Саме тому ми хочемо дати громадам практичні інструменти для захисту довкілля”, — зазначила Голова та співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш. 🔎 Також команда SaveDnipro передала НУБіП станцію громадського моніторингу якості повітря. Вона допоможе відстежувати стан повітря в режимі реального часу та може стати практичним інструментом для навчання і роботи з екологічними даними.📌 Співпраця відбувається в межах проєкту «Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля в громадах: інструменти участі, нагляд і діалог», одним із ключових напрямів якого є Школа громадських інспекторів з охорони довкілля.🇸🇪 Матеріал підготовлено завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF. Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю ГО “SaveDnipro” і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF.🔗 Детальніше
🏭 Реформа промислового забруднення — один із ключових напрямів роботи SaveDnipro ще з моменту заснування організаціїМи багато років адвокатуємо безперервний автоматизований моніторинг викидів безпосередньо на джерелах забруднення — як один із ключових інструментів реального контролю впливу промисловості на довкілля.📌 Сьогодні реформа переходить у практичну площину, і одним із важливих питань є створення нової цифрової системи екологічного регулювання. Для SaveDnipro важливо, щоб до її розробки повноцінно долучалися підрозділи цифровізації, адже саме IT-рішення стане основним інтерфейсом роботи з новими дозволами.На цьому наголосила Голова та співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш під час круглого столу “Реформа запобігання та контролю промислового забруднення: запровадження уніфікованих дозволів”, який об’єднав представників держави, міжнародних партнерів, бізнесу, експертного середовища та громадськості.💬 Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький підтвердив, що після об’єднання кількох міністерств справді виникають організаційні виклики. Водночас він запевнив, що департаменти цифрової трансформації активніше залучатимуть до подальшої роботи над реформою.Окремо обговорили майбутню модель видачі інтегрованих дозволів. Наразі ці повноваження мають обласні військові адміністрації. Водночас Мінекономіки розглядає перехід до моделі єдиного довкіллєвого дозволу, де профільні органи та департаменти працюватимуть як компетентні органи в межах спільної системи.🤝 Дякуємо Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України за відкриту дискусію. Саме такий діалог допомагає знаходити спільні рішення й рухати реформу вперед.🇸🇪 Матеріал підготовлено завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF. Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю ГО «SaveDnipro» і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF.👉 Детальніше за посиланням
🔎 Як відкриті дані та ESG-аналітика допомагають виявляти ризикиПід час організованої Мінцифрою події “Відкриті дані як основа прозорості держави” співзасновник та розробник ESG SaveEcoBot Павло Ткаченко розповів, як ESG-аналітика на основі відкритих даних допомагає виявляти екологічні, регуляторні та потенційні корупційні ризики.🤔 Що вже сьогодні аналізує ESG SaveEcoBot: ▪︎ понад 160 відкритих державних джерел даних; ▪︎ екологічні декларації, дозволи та звітність; ▪︎ інспекційні перевірки та санкції; ▪︎ судові справи з екологічними ознаками.
“Відкриті дані не замінюють перевірку, але вони дозволяють значно швидше побачити невідповідності, зрозуміти, де можуть бути ризики, і перейти від хаотичного контролю до більш розумного та ризик-орієнтованого підходу”, – зазначив співзасновник та розробник ESG SaveEcoBot Павло Ткаченко. 📍 Сьогодні ESG SaveEcoBot уже використовують понад 300 представників державних органів, зокрема Мінекономіки, Держекоінспекції, Національної поліції, Спеціалізована екологічна прокуратура при Офісі Генерального прокурора, Рахункової палати та інших інституцій.“Під час війни та мораторію на перевірки ESG SaveEcoBot став для нас одним із найбільш практичних інструментів роботи з відкритими даними. Ресурс дозволяє швидко бачити невідповідності між діяльністю підприємства та наявними дозволами, ліцензіями чи звітністю”, – зазначив начальник відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ігор Школьний.
Надання доступів до системи ESG SaveEcoBot реалізується у партнерстві з ГО “SaveDnipro”🖇️ Детальніше
📊 Якість даних про використання та забруднення вод в Україні потребує вдосконалення Саме цій проблематиці була присвячена міжвідомча робоча зустріч ГО «SaveDnipro» з представниками Міністерства економіки України та Державного агентства водних ресурсів України.Під час зустрічі обговорили низку системних проблем у сфері екологічної звітності водокористувачів та роботи з даними, які впливають на формування державної статистики, аналітики й управлінських рішень у сфері водних ресурсів.📍 Зокрема, йшлося про: ▪︎ різні підходи підприємств до визначення ступеня забруднення та очищення стічних вод; ▪︎ співвідношення офіційної звітності з фактичним станом поверхневих вод; ▪︎ технічні та методологічні аспекти роботи зі статистичними даними; ▪︎ точність і коректність відображення екологічної інформації у відкритих державних системах.“Проблема полягає не лише у доступності екологічної інформації, а і в якості самих даних. Сьогодні різні підходи до звітності та оцінки забруднення можуть суттєво впливати на результати аналітики та формувати викривлене уявлення про реальний вплив підприємств на водні ресурси”, – зазначила Голова та Співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш. За результатами зустрічі сторони домовилися перейти до робочого формату взаємодії – з обміном досвідом, експертною підтримкою та опрацюванням конкретних технічних і методологічних питань у сфері роботи з екологічними даними.Дякуємо колегам за готовність до взаємодії та спільної роботи☝️ Нагадаємо, ГО “SaveDnipro” вже понад 7 років системно працює над покращенням доступу до екологічної інформації та даних, надаючи експертну та ресурсну допомогу органам влади. І наразі в сфері управління водними ресурсами ми бачимо потребу та перспективи розвитку. Матеріал підготовлено за підтримки Швеції (Sida). Висловлені погляди є відповідальністю авторів і не обов’язково відображають позицію Sida/Швеція.
💨 Подбай про повітря, яким дихаєш: нові станції моніторингу якості повітря SaveEcoSensor доступні для продажуЗабруднення повітря дрібнодисперсним пилом PM2.5 та PM10 щодня впливає на здоров’я людей. PM10 – це частинки діаметром до 10 мікрометрів, а PM2.5 – ще дрібніші, до 2,5 мікрометра. До прикладу: людська волосина приблизно у 20–30 разів товстіша. Це мікрочастинки пилу, сажі, диму та продуктів горіння, які можуть проникати глибоко в легені та навіть у кровоносну систему.📶 SaveEcoSensor оснащений лазерним сенсором, який вимірює рівень PM2.5 та PM10 у повітрі й автоматично передає дані онлайн через Wi-Fi. Станція не потребує складного обслуговування та легко встановлюється вдома, на балконі, біля офісу чи школи. Також вона вимірює температуру, вологість та атмосферний тиск і працює у режимі реального часу 24/7. Дані зі станції автоматично передаються на Saveecobot (мапу та чатбот), а далі по АРІ – на державний ресурс “ЕкоЗагроза” та іншим національним та міжнародним партнерам.
💬 «За час існування проєкту ми поширили понад 450 станцій по всій Україні, і ми продовжуємо це робити разом із громадами та небайдужими громадянами», — зазначила Голова та Співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш. 💙 Також за доброю традицією частину коштів із покупки кожної станції ми і надалі перераховуємо на допомогу онкохворим дітям, якими опікується Благодійний фонд Таблеточки.Наявна кількість станцій наразі обмежена. Тож якщо ви планували встановити таку, зараз найкращий час, щоб встигнути. 🔗 Придбати SaveEcoSensor можна за посилання.
🇺🇦 За даними нашої системи екологічного моніторингу Saveecobot, показники радіаційного фону у Чорнобильській зоні відчуження залишаються у межах, характерних для цієї територіїУ ЧЗВ, зокрема поблизу ЧАЕС та у Прип’яті, рівень випромінювання традиційно вищий за природний фон через наслідки аварії 1986 року.☝️ Станом на зараз система не фіксує аномальних стрибків радіації, пов’язаних із пожежами.Водночас пожежі у ЧЗВ залишаються екологічно небезпечними, адже разом із димом у повітря можуть потрапляти радіонукліди, дрібнодисперсний пил та продукти горіння.🔥 За останні 24 години SaveEcoBot зафіксував 983 теплові аномалії по Україні, найбільше в таких регіонах: ▪︎ Чернігівська область — 375 ▪︎ Київська область — 199 ▪︎ Чорнобильська зона — 167 ▪︎ Сумська область — 93 ▪︎ Харківська область — 62; ▪︎ Житомирська область — 53.💨 Через значну кількість осередків займання у північних областях місцями спостерігається погіршення якості повітря. Повітряні маси наразі переміщуються переважно у північно-східному напрямку, що впливає на поширення диму.📍Наразі у Києві рівень якості повітря переважно оцінюється як добрий або помірний — показник AQI PM2.5 у різних районах столиці коливається в межах 20–56. Радіаційний фон у місті також залишається у межах норми — 0,103–0,165 мкЗв/год.🔹 Карта пожеж 🔹 Якість повітря 🔹 Радіаційний фон ☝️ Нагадаємо, SaveEcoBot — найбільша українська система екологічного моніторингу. Платформа в режимі реального часу збирає дані про якість повітря, радіаційний фон, пожежі та інші екологічні показники.
На навчальний курс «Основи зеленого відновлення України» зареєструвалися 288 учасників 🔥Такими є підсумки реєстрації небайдужих громадян Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей, яка тривала до 30 вересня. Ми щиро радіємо з того, що курс викликав такий інтерес 💪Нагадаємо, що курс буде присвячений таким питанням:✔️ чим «зелене відновлення» відрізняється від звичайної відбудови «як було»;✔️ як громадськість може впливати на процеси відновлення;✔️ які процедури передбачають участь громадськості в ухваленні рішень, що стосуються довкілля;✔️ як відстежувати екологічну ситуацію у своєму регіоні;✔️ які практичні навички посилять вплив громадськості.▶️ Курс стартує на наступному тижні. Всі зареєстровані учасники отримають розклад занять та посилання для приєднання на електронну пошту, вказану при реєстрації.До зустрічі на навчальному курсі! 💚Проєкт «Зелене відновлення Півдня: сила громад» реалізується ГО SaveDnipro за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) 🇪🇺
❗️ ГО SaveDnipro проаналізував наскільки зручною є сервіс «ЕкоЗагроза» для громадян. Одразу зазначимо, що «ЕкоЗагроза» не виконує деякі базові функції. 😞 З травня 2025 року не оновлюються карти, на яких відображаються дані моніторингу атмосферного повітря, радіаційного фону та водних об’єктів. ⚠️Аналіз показав, що сервіс «ЕкоЗагроза» не відповідає окремим вимогам законодавства, вимогам щодо цілісності та якості даних, та більшості вимог щодо зручності та доступності для різних типів користувачів-громадян. Результати UX-аудиту засвідчили, що оцінка зручності сервісу для всіх типів користувачів-громадян є нижчою за 3️⃣ бали з 5️⃣ можливих. Така сумна картина говорить про те, що сервіс «ЕкоЗагроза» потребує серйозних доопрацювань. У зв’язку з ліквідацією Міндовкілля тепер розв’язувати виявлені проблеми має Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. 👉 Цьому стануть в пригоді результати нашого аналізу. Зауваження і пропозиції щодо покращення роботи «ЕкоЗагрози» перелічені у звіті
💥 Величезний обсяг руйнувань, завданих російським агресором, призвів до утворення сотень тисяч тонн будівельних відходів.З розчищенням завалів і подальшим перетворенням сміття на ресурс нам допомагають уряди Японії 🇯🇵 та Кореї 🇰🇷 в межах програми ПРООН 🌐. Але треба розуміти, що обсяги руйнувань в Україні такі, з якими ще не стикалася жодна країна у світі. Вартість розчищення завалів та управління відходами руйнувань становить приблизно 13 мільярдів доларів США. З іншого боку, великий обсяг руйнувань – це великий обсяг матеріалів для повторного використання. Але як виявилося, у світі існує не так багато способів застосування відходів демонтажу будівель. Основна їх частина у подрібненому вигляді йде на підсипку доріг. Україна першою в світі стикається з викликами такого масштабу, тож саме ми можемо розробити нові технології обробки та повторного застосування відходів руйнувань 💪. Проєкт «Зелене відновлення Півдня: сила громад» реалізується за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) 🇪🇺
❓ Як змінилася якість повітря під час війни? Щоб говорити про якусь динаміку, потрібні дані, які вимірювалися за однією й тією ж методикою в одних і тих самих локаціях. Дані Укргідрометцентру відповідають цим критеріям. Одразу зауважимо, що повноцінний аналіз передбачає безперервність спостережень. У деяких прифронтових містах вимірювання переривалися на тривалі терміни, тож про них ми скажемо лише те, що близькість до фронту завжди негативно позначається на якості повітря… 💥 Але зробити коректні порівняння рік до року в таких випадках складно – не вистачає даних.Одразу після повномасштабного вторгнення майже повсюдно спостерігалася тенденція до зменшення рівня забруднення повітря. Але згодом в окремих містах рівень забруднення знову почав зростати (див. графіки). 👆Наявність таких даних показує необхідність нового підходу до розвитку міст. Не менш важливим є сучасний моніторинг якості повітря за стандартами ЄС, у тому числі інтеграція до нього даних громадського моніторингу, які агрегує SaveEcoBot.
TGLIST.COM.UA
