#допомогаSantEgidio Львів | Тайна Вечеря«Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами», — сказав Ісус с...

Тайна Вечеря«Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами», — сказав Ісус своїм учням того четвергового вечора, коли вони разом з усім єврейським народом — як ми чули у Книзі Виходу — згадували ніч, що передувала переходу через Червоне море. Ці самі слова: «Я сильно бажав спожити цю Пасху з вами», Він повторює нам і сьогодні ввечері.Власне, серце цього святого святкування ніби позначене бажанням Ісуса здійснити Пасху зі своїми учнями — тими, які були тоді, і тими, які є сьогодні. У цей день Ісус стає нашим сучасником; ми також є Його учнями і прагнемо бути з Ним. Це бажання завжди має надихати нас, а сьогодні воно має особливу цінність і особливе значення: це останній день життя Ісуса, Його останній вечір. Бути поруч із Ним — велика втіха для Нього.Два жести є центральними у цій Пасхальній вечері, яку Ісус святкує зі своїми учнями. Перший, описаний в Євангелії від Івана, — це обмивання ніг. У четвертому Євангелії ця сцена, здається, замінює встановлення Євхаристії, ніби підкреслюючи особливу паралель. Євангеліст розповідає, як у певний момент вечері Ісус встає з-за столу, знімає одяг і, взявши рушника, стає на коліна перед кожним учнем та омиває усім ноги — навіть Юді. У літургії Церкви передбачено, щоб цей жест повторювався, принаймні символічно, та означає буквальне виконання Євангелія. Євангельська заповідь звернена до всіх учнів, хоча в літургійному обряді лише священник схиляється, щоб омити ноги. Вочевидь мова йде не суто про зовнішній жест. Євангеліє вимагає певної життєвої позиції, певного стилю служіння та смирення у ставленні до братів та сестер. Сенс цього жесту чітко пояснює сам Ісус: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!» (Ів 13,34). Отже, якщо є чоловіки та жінки, які схиляються, аби омити один одному ноги, якщо є люди, які горнуться до тих, хто потребує дружби, ніжності, розуміння, прийняття чи допомоги — присутність Господа буде реальною та видимою в нашому світі.Але того вечора Ісус не лише схилився до наших ніг, а й став для нас поживою. Таїнство хліба й вина свідчить, як далеко сягає до нас Господня любов. Він, як розповідає апостол Павло у Посланні до Корінтян, «тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: "Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин". Так само й чашу по вечері, кажучи: "Ця чаша — Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.“» (пор. 1 Кор 11, 23-25). Євхаристія — це чудо любові.Завдяки Євхаристії ця любов не просто наближається до нас, щоб бути поруч, вона проникає всередину, стає плоттю від нашої плоті. Приступім до хліба життя та чаші спасіння — і будемо ми переображені! Ця гостія і ця чаша є видимим знаком любові, що не має меж. Ця гостія і ця чаша — присутність Тіла ломимого і Крові пролитої — стають викликом для нашої надмірної турботи про себе, для занепокоєння лише власним тілом, для нашого запеклого прагнення вберегти себе будь-якою ціною. Євхаристія — це справді таїнство спасіння: вона рятує нас від життя, зосередженого на собі, і перетворює нас на чоловіків та жінок, які вміють ставати на коліна перед слабкими й бідними, роблячи таким чином любов Господа істинною та реальною.Слово Боже кожен день