📊 Блокада Ормузької протоки через війну США з Іраном та наслідки триваючої агресії росії проти України змусили НБУ погіршити макропрогноз.Негатив підсилили результати I кварталу: ВВП скоротився на 0,6% (оцінка ІЕД).Тепер НБУ прогнозує сповільнення зростання економіки у 2026 році до 1,3% – найгірше значення за чотири роки.Водночас інфляція розженеться до 9,4%, перевищивши і попередній прогноз (7,5%), і минулорічний рівень (8%).У таких умовах НБУ змушений тримати облікову ставку на рівні 15% ще рік. Ба більше – не виключено підвищення ставки.Додатковий тиск створюють високі ціни на нафту: це не лише дорожче паливо для споживачів та бізнесу, а й зростання вартості імпорту. Через це НБУ погіршив прогноз дефіциту поточного рахунку ще на $2,5 млрд і скоротив очікування щодо міжнародних резервів на $0,2 млрд.Єдиний «плюс» – більше зростання номінального ВВП. Але це лише наслідок вищої інфляції.І головне: проблема не обмежується 2026 роком – НБУ погіршив також частину прогнозів на 2027–2028 роки.
🔥 Черговий рекорд 💸Вперше в історії України 🇺🇦 валютні резерви НБУ досягли абсолютного максимуму — $57,293 млрд.Йдеться про зростання на $13,498 млрд за рік, зокрема на $2,536 млрд у грудні.🙅🏻♂️ НБУ на це не розраховував. У оновленому в жовтні прогнозі міжнародні резерви на кінець року мали становити «лише» $53,6 млрд, а виявилися на $3,7 млрд більшими.При цьому грудень 2025-го не був рекордним за багатьма показниками: і обсяг коштів від зовнішніх партнерів ($6,6 млрд), і обсяг продажу валюти НБУ на міжбанку ($4,7 млрд) були меншими, ніж торік. І навіть обмінний курс гривні до долара не сильно перевищував минулорічні 42 грн/$.Основна причина зростання резервів — збільшення боргів, які за період війни більш ніж подвоїлися.За 2025 рік Україна отримала $52,4 млрд фінансової допомоги. Без них зростання резервів навіть на $13,5 млрд не було б можливим.І хоча більша частина допомоги надходить у формі кредитів, а не грантів, репараційні кредити, такі як ERA, повертати не доведеться.продовження 👉🏻
💸 В умовах фінансової стабільності грошові потоки до банків і з банків майже збалансовані. І банки для щоденної роботи можуть навіть не потребувати інкасації.Клієнти знімають у банках майже стільки ж готівки, скільки повертають назад. Різниця між цими потоками відображає динаміку зміни готівки в обігу — яка зараз 📈 зростає.У I півріччі клієнти отримали в касах банків 1 трлн 473,7 млрд грн, а повернули — 1 трлн 427,8 млрд грн.Різниця — 45,9 млрд грн — майже збігається зі зростанням готівки в обігу на 37,5 млрд грн.Але якщо у клієнтів банків у I півріччі «на руках» стало більше на 45,9 млрд грн, а готівки в обігу (поза НБУ) — лише на 37,5 млрд грн, запаси готівки в касах банків мали б зменшитись на 8,4 млрд грн.🏦 Балансова звітність банків за 5 місяців підтверджує тренд скорочення готівки в банках, і навіть більшою мірою — на 12,3 млрд грн: із 62,4 млрд до 50,1 млрд грн.Якщо банкам знадобиться більше готівки (в обмін на безготівкову гривню), вони звернуться до НБУ — і той просто її 🖨 додрукує.
Чистий прибуток 🇺🇦 банків скоротився на 3,6% р/р. Чому?📍Витрати (без урахування податку на прибуток) зросли на 20,2% за січень–травень, у той час як доходи – лише на 11%.📍Банки сформували резерви на 5,4 млрд грн, тоді як рік тому розформували 2,1 млрд грн.📍Погіршення результатів від переоцінки та операцій купівлі-продажу на 5,1%: може бути наслідком переоцінки ОВДП через зростання облікової ставки.Чистий прибуток у 65,5 млрд грн (після сплати 25%) незначно нижчий, ніж 68 млрд грн торік. А прибуток до сплати податку менше лише на 2%.За 2024 рік з банків врешті-решт стягнули податок за ставкою 50%. Тому їх чистий прибуток впав в кінці року зі 131,1 млрд грн до 90,9 млрд грн.Тоді прибуток до оподаткування становив 186,8 млрд грн. За умови збереження поточного тренду, банки в 2025-му можуть отримати 183,1 млрд грн, а після сплати 25% – 137,3 млрд грн.📈 Це буде абсолютним рекордом і в 1,5 раза перевищить «надприбуток» 2024 року, коли відбулося стягнення «надподатку» в 50%.Але цьогоріч 50% не буде.
“Ну що б, здавалося, слова…”Слова Трампа не означають нічого, оскільки вони не мають сенсу.Останній приклад — найяскравіший. Коли Трамп запровадив мита для всіх, крім росії та її друзів, він аргументував їхній розмір як половину від тарифів, які ці країни застосовують до США.Наприклад, застосування мита у 31% на молдовський експорт Трамп пояснив тим, що «тарифи»Молдови (включно з «валютними маніпуляціями і торговими бар’єрами») становлять щодо експорту США 61%. Це — булшіт.🤦🏻♂️ Під «тарифами» Трамп розуміє співвідношення дефіциту торгівлі США з конкретною країною до експорту цієї країни до США. Це нісенітниця.Якась країна може застосовувати до імпорту з США тариф 0% — абсолютно вільна торгівля, але через те, що споживачі в США купують удвічі більше товарів із цієї країни (наприклад, на $1 млрд), ніж навпаки ($500 млн), у формулі Трампа з'являється з порожнечі «тариф 50%» = $0,5 млрд / $1 млрд * 100%. У «відповідь» Трамп запроваджує 25%. Україна за цією формулою взагалі не мала б отримати жодних мит, оскільки США не мають дефіциту в торгівлі з нами, тому «тариф» був би від'ємним. Однак навіть для таких країн США застосували мито – 10%.🤦🏻♂️🤦🏻♂️ Це не вперше, коли слова Трампа взагалі не мають сенсу. Трамп називає дефіцит у торгівлі з Канадою (перевищення імпорту над експортом) «субсидією», що є проявом невігластва, яке розраховане на MAGA.🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️ З таким самим успіхом зростання фондового ринку можна називати «зростанням економіки», а видатки державного бюджету — «втратами держави».“Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Трампа. І голос той, і ті слова.Ідуть меж люди!”
🔥 Висока інфляція може тривати до травня. Нюанси статистики.Січневі 12,9% річної інфляції, щоб досягти 14,3% в кінці I кварталу (прогноз НБУ), мають прискоритись на 1,4 в.п. Це по 0,7 в.п. на місяць.Враховуючи розмір інфляції лютого та березня 2024 року у 0,3% і 0,5%, це означає, що інфляція, за оцінками НБУ, в найближчі два місяці буде близько 1% та 1,2%. На рівні із січневими 1,2%.Вже у II кварталі інфляція має загальмувати (за прогнозом НБУ) на ті ж 0,7 в.п. Це мінімум 0,2 в.п. на місяць.Але це можливо, лише якщо в квітні 2025-го місячна інфляція буде ... нульовою. Малоймовірно.Тому більш логічно, що все гальмування другого кварталу НБУ очікує побачити в червні, завдяки ефекту завищеної бази.Саме в червні 2024-го інфляція підстрибнула на рекордні 2,2% (зелена крива) внаслідок підвищення цін на електроенергію на 63,6%.Підвищення тарифу допомогло «Енергоатому» накопичити необхідні $1 млрд для викупу в болгар російських реакторів для Хмельницької АЕС.Здавалось би, до чого тут інфляція.
📌 Тиждень тому Нацбанк підвищив облікову ставку на 1% – до 14,5%.Ідентично з 24 січня зросли ставки за депозитними сертифікатами овернайт (14,5%), 3-місячними депсертифікатами (17%) та рефінансуванням (17,5%).Що змінилось за тиждень 👇🏻Мета НБУ – змусити банки підняти депозитні ставки (і відповідні акції вже анонсуються, зокрема IZI підніме ставку саме на 1%), щоб збільшити гривневе заощадження: це стримує споживання (і сповільнює інфляцію) і купівлю валюти (і сповільнює девальвацію). Але традиційно на зміну облікової ставки першим реагує ринок держоблігацій, а не ринок депозитів.І вже у вівторок Мінфіну довелося підняти середньозважені ставки розміщення ОВДП на 0,12-0,5% навіть на низьких обсягах.Це мало підтягнути вгору ставки облігацій і на вторинному ринку.Але поки не бачу ідентичного підвищення дохідності для фізосіб, для яких ОВДП є адекватною альтернативою депозитам.Сенс Банк, який в застосунку продає гривневі ОВДП понад двох десятків випусків із погашенням в 2025-2028 роках, станом на середу не змінив реальну дохідність по жодному з випусків, які продає клієнтам.А станом на вечір п'ятниці бачу зміну лише по одному випуску ОВДП – із погашенням через 4 місяці: його дохідність зросла з 14% до 14,2%.Все! ⛔️По решті випусків Сенс, схоже, вирішив покращити свій прибуток за рахунок роздрібних клієнтів, яким продає цінні папери з тією ж дохідністю, що і тиждень тому, хоча вартість грошей на ринку вже зросла.
Україна входить до регіонів планети, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами.В останні 60 років середня температура в Україні зростає у 2,5 раза швидше, ніж світова. Україна розжарюється навіть швидше, ніж решта Європи: середня річна температура в Україні у 1961–2023 роках зростала на 0,41°C кожні десять років, в Європі – на 0,34°C, підрахували в Українському гідрометеорологічному інституті.Основне потепління відбувається у зимовий період. Згідно даних Центральної геофізичної обсерваторії, кліматична зима не фіксувалася в Києві протягом останніх трьох років в 2022, 2023 і 2024-му. В ці роки середня температура повітря в зимовий період була вищою за 0°С.Нормою для України стали коливання температури взимку від +5°C до -5°C, із короткочасними хвилями екстремальних морозів чи хуртовин.Відсутність снігового шару взимку це проблема для всієї екосистеми, оскільки призводить до:📌 грунтової посухи📌 ерозії грунту📌 пошкодження кореневої системи рослин через промерзання грунту📌 робить вразливими тварин, зимове маскування яких втрачає сенс (зайці-русаки) чи які не можуть впасти у сплячку (борсуки, ведмеді, їжаки).
📌 Індекс страху на фондовому ринку (VIX) в останні дні знизився, але ризики рецесії економіки США, які 5 серпня викликали стрибок 📉📈 волатильності, нікуди не зникли.Аналітики Game of Trades трьома графіками прогнозують економічний спад в США через жорстку монетарну політику ФРС:🔺 безробіття зростає🔻 бізнес-активність гальмується🌀 крива дохідності інвертуєтьсяНапередодні рецесії 2001-го та світової кризи 2008-го рівень безробіття в США зріс на 50 базисних пунктів за 6 місяців. За останні пів року рівень безробіття зріс на стільки ж – до 4,3%.ISM Manufacturing Purchasing Managers' Index вимірює економічну активність підприємств приватного сектору. Індекс PMI в США вже нижче 50, що вказує на наближення спаду економіки.Крива дохідності відображає різницю між короткостроковими та довгостроковими ставками, і коли вона інвертується (короткі ставки вищі за довгі), це часто свідчить про наближення рецесії.P.S. Але попри негативні очікування, в GoT не виключають ще одне цінове ралі на фондовому ринку.
📌 21 жовтня виповнився рік ініціативі НБУ дозволити українцям розміщувати безлімітні квазівалютні депозити: де-юре це купівля доларів із автоматичним їх зворотнім продажем після завершення депозиту, тому де-факто це гривневі депозити із прив'язкою до офіційного курсу НБУ.Навіть рік тому ця ідея виглядала дивною, оскільки за підсумками 6 місяців (мінімальний термін цього депозиту) вкладник мав отримати не іноземну валюту, а її гривневий еквівалент за офіційним курсом. В той час як вкладники конвертаційних депозитів отримували іноземну валюту (хоч за трохи вищим курсом і з щомісячними лімітами для депозитів).Перші вкладники, які в минулому жовтні вирішили «купити» валюту за офіційним курсом 36,57 грн/$, в кінці квітня 2023-го отримали депозити в гривні по тому ж курсу 36,57 грн та відсотки – лише 0,01% річних. Це нульова дохідність строкового гривневого піврічного депозиту.І охочі зайти в цей продукт, який пропонували тільки державні ПриватБанк і Ощадбанк, досі є! Звісно, клієнти розраховували на суттєву девальвацію офіційного курсу, а лімітів за такими депозитами не було, на відміну від конвертаційних депозитів, за якими лише в цьому році підняли ліміт до 200 тис. грн. Але нащо?! У випадку ревальвації такий депозит взагалі генерує від’ємну дохідність.Саме це і відбулося з піврічними вкладами, які погашалися на цьому тижні 17 жовтня, коли НБУ раптово опустив «керовано гнучкий» курс до 36,33 грн/$, а потім підняв знову. Вкладники в цей день отримали від’ємну дохідність 🤯 за «гривневими» заощадженнями – мінус 1,3% річних. Вперше в історії України.Це має остаточно відлякати вкладників від такого продукту.
TGLIST.COM.UA
