💰 Валютні резерви у липні майже не скоротилися – лише на 0,1%, до $51,2 млрд.Це менше, ніж рекордні $57,7 млрд у січні 2026-го, але більше довоєнних $29,1 млрд у січні 2022-го.Але зверну увагу на цитату з релізу НБУ 👇«Україна отримала $5,1 млрд від ЄС в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan. Ці кошти не зараховуються до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.Водночас у разі їх продажу урядом Нацбанку за гривню для подальшого використання за призначенням на відповідну суму збільшуються міжнародні резерви. У липні уряд конвертував у гривню $3,43 млрд із цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів».
Пояснення:📌 валютні надходження уряду на рахунки Держказначейства включаються до міжнародних резервів України (так званих валютних резервів НБУ)📌 валютні надходження уряду на рахунки державного Укрексімбанку – ні.І лише коли уряд продає цю валюту НБУ, вона потрапляє до міжнародних резервів.
📈 Для багатьох рішення Нацбанку підвищити облікову ставку з 15% до 15,5% стало несподіванкою. Для мене — ні.🗳 В опитуванні @demkivM я проголосував саме за сценарій +0,5%, опинившись серед приблизно 10% тих, хто очікував такого рішення. Хоча якби ухвалював його сам, то підняв би ставку одразу до 16%.📊 На це наштовхували кілька факторів:• прискорення базової інфляції;• зростання інфляційних очікувань;• довготривалі наслідки кризи навколо Ормузької протоки;• економічні ризики через нову ескалацію війни з росією;• інформаційна кампанія влади з формування у суспільстві розуміння неминучості «важкої зими».🎯 Тому я не сумнівався, що НБУ підвищить ставку вже в липні, а не чекатиме осені, як раніше натякав.НБУ все ж не американська ФРС, яка зважує кожен свій рух. ФРС вчора ставку не змінила, хоча всередині вже лунають голоси за її підвищення.🔮 Тепер НБУ прогнозує ще одне підвищення на 0,5 в.п. — до 16%, ймовірно у вересні, а старт циклу зниження ставки очікує лише у II кварталі 2027 року.Можливо.
2000 грн. Нова банкнота вже з вересня. Рекордний номінал.Чому саме зараз?У жовтні 2019 року була запроваджена банкнота номіналом 1000 грн. Після цього пандемія COVID-19 і війна спричинили зростання попиту на готівку, і саме емісія цих банкнот забезпечила більш ніж подвоєння обсягу готівки в обігу.Вже з квітня 2025-го понад 50% усієї готівки припадає на банкноти 1000 грн. Їх уже 529,3 млрд грн, тоді як обсяг паперової готівки лише підбирається до 1 трильйона (960,7 млрд грн).За ці 7 років інфляція майже подвоїла ціни (+96,2%). Тож Нацбанк подвоєнням найвищого номіналу просто підтягнув його до темпів зростання цін. Середні зарплати зросли ще швидше — втричі.При цьому час між запровадженням номіналів скорочується: якщо між банкнотами 500 і 1000 грн минуло 13 років, то між 1000 і 2000 грн — лише 7 років.Чи чекатиме НБУ, поки ціни зростуть ще у 2,5 раза від нинішнього рівня, щоб запровадити купюру 5000 грн. Чи це станеться раніше?Хто стане наступним після Василя Стуса — окреме питання із зірочкою.
📊 Блокада Ормузької протоки через війну США з Іраном та наслідки триваючої агресії росії проти України змусили НБУ погіршити макропрогноз.Негатив підсилили результати I кварталу: ВВП скоротився на 0,6% (оцінка ІЕД).Тепер НБУ прогнозує сповільнення зростання економіки у 2026 році до 1,3% – найгірше значення за чотири роки.Водночас інфляція розженеться до 9,4%, перевищивши і попередній прогноз (7,5%), і минулорічний рівень (8%).У таких умовах НБУ змушений тримати облікову ставку на рівні 15% ще рік. Ба більше – не виключено підвищення ставки.Додатковий тиск створюють високі ціни на нафту: це не лише дорожче паливо для споживачів та бізнесу, а й зростання вартості імпорту. Через це НБУ погіршив прогноз дефіциту поточного рахунку ще на $2,5 млрд і скоротив очікування щодо міжнародних резервів на $0,2 млрд.Єдиний «плюс» – більше зростання номінального ВВП. Але це лише наслідок вищої інфляції.І головне: проблема не обмежується 2026 роком – НБУ погіршив також частину прогнозів на 2027–2028 роки.
🔥 Черговий рекорд 💸Вперше в історії України 🇺🇦 валютні резерви НБУ досягли абсолютного максимуму — $57,293 млрд.Йдеться про зростання на $13,498 млрд за рік, зокрема на $2,536 млрд у грудні.🙅🏻♂️ НБУ на це не розраховував. У оновленому в жовтні прогнозі міжнародні резерви на кінець року мали становити «лише» $53,6 млрд, а виявилися на $3,7 млрд більшими.При цьому грудень 2025-го не був рекордним за багатьма показниками: і обсяг коштів від зовнішніх партнерів ($6,6 млрд), і обсяг продажу валюти НБУ на міжбанку ($4,7 млрд) були меншими, ніж торік. І навіть обмінний курс гривні до долара не сильно перевищував минулорічні 42 грн/$.Основна причина зростання резервів — збільшення боргів, які за період війни більш ніж подвоїлися.За 2025 рік Україна отримала $52,4 млрд фінансової допомоги. Без них зростання резервів навіть на $13,5 млрд не було б можливим.І хоча більша частина допомоги надходить у формі кредитів, а не грантів, репараційні кредити, такі як ERA, повертати не доведеться.продовження 👉🏻
💸 В умовах фінансової стабільності грошові потоки до банків і з банків майже збалансовані. І банки для щоденної роботи можуть навіть не потребувати інкасації.Клієнти знімають у банках майже стільки ж готівки, скільки повертають назад. Різниця між цими потоками відображає динаміку зміни готівки в обігу — яка зараз 📈 зростає.У I півріччі клієнти отримали в касах банків 1 трлн 473,7 млрд грн, а повернули — 1 трлн 427,8 млрд грн.Різниця — 45,9 млрд грн — майже збігається зі зростанням готівки в обігу на 37,5 млрд грн.Але якщо у клієнтів банків у I півріччі «на руках» стало більше на 45,9 млрд грн, а готівки в обігу (поза НБУ) — лише на 37,5 млрд грн, запаси готівки в касах банків мали б зменшитись на 8,4 млрд грн.🏦 Балансова звітність банків за 5 місяців підтверджує тренд скорочення готівки в банках, і навіть більшою мірою — на 12,3 млрд грн: із 62,4 млрд до 50,1 млрд грн.Якщо банкам знадобиться більше готівки (в обмін на безготівкову гривню), вони звернуться до НБУ — і той просто її 🖨 додрукує.
Чистий прибуток 🇺🇦 банків скоротився на 3,6% р/р. Чому?📍Витрати (без урахування податку на прибуток) зросли на 20,2% за січень–травень, у той час як доходи – лише на 11%.📍Банки сформували резерви на 5,4 млрд грн, тоді як рік тому розформували 2,1 млрд грн.📍Погіршення результатів від переоцінки та операцій купівлі-продажу на 5,1%: може бути наслідком переоцінки ОВДП через зростання облікової ставки.Чистий прибуток у 65,5 млрд грн (після сплати 25%) незначно нижчий, ніж 68 млрд грн торік. А прибуток до сплати податку менше лише на 2%.За 2024 рік з банків врешті-решт стягнули податок за ставкою 50%. Тому їх чистий прибуток впав в кінці року зі 131,1 млрд грн до 90,9 млрд грн.Тоді прибуток до оподаткування становив 186,8 млрд грн. За умови збереження поточного тренду, банки в 2025-му можуть отримати 183,1 млрд грн, а після сплати 25% – 137,3 млрд грн.📈 Це буде абсолютним рекордом і в 1,5 раза перевищить «надприбуток» 2024 року, коли відбулося стягнення «надподатку» в 50%.Але цьогоріч 50% не буде.
“Ну що б, здавалося, слова…”Слова Трампа не означають нічого, оскільки вони не мають сенсу.Останній приклад — найяскравіший. Коли Трамп запровадив мита для всіх, крім росії та її друзів, він аргументував їхній розмір як половину від тарифів, які ці країни застосовують до США.Наприклад, застосування мита у 31% на молдовський експорт Трамп пояснив тим, що «тарифи»Молдови (включно з «валютними маніпуляціями і торговими бар’єрами») становлять щодо експорту США 61%. Це — булшіт.🤦🏻♂️ Під «тарифами» Трамп розуміє співвідношення дефіциту торгівлі США з конкретною країною до експорту цієї країни до США. Це нісенітниця.Якась країна може застосовувати до імпорту з США тариф 0% — абсолютно вільна торгівля, але через те, що споживачі в США купують удвічі більше товарів із цієї країни (наприклад, на $1 млрд), ніж навпаки ($500 млн), у формулі Трампа з'являється з порожнечі «тариф 50%» = $0,5 млрд / $1 млрд * 100%. У «відповідь» Трамп запроваджує 25%. Україна за цією формулою взагалі не мала б отримати жодних мит, оскільки США не мають дефіциту в торгівлі з нами, тому «тариф» був би від'ємним. Однак навіть для таких країн США застосували мито – 10%.🤦🏻♂️🤦🏻♂️ Це не вперше, коли слова Трампа взагалі не мають сенсу. Трамп називає дефіцит у торгівлі з Канадою (перевищення імпорту над експортом) «субсидією», що є проявом невігластва, яке розраховане на MAGA.🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️ З таким самим успіхом зростання фондового ринку можна називати «зростанням економіки», а видатки державного бюджету — «втратами держави».“Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Трампа. І голос той, і ті слова.Ідуть меж люди!”
🔥 Висока інфляція може тривати до травня. Нюанси статистики.Січневі 12,9% річної інфляції, щоб досягти 14,3% в кінці I кварталу (прогноз НБУ), мають прискоритись на 1,4 в.п. Це по 0,7 в.п. на місяць.Враховуючи розмір інфляції лютого та березня 2024 року у 0,3% і 0,5%, це означає, що інфляція, за оцінками НБУ, в найближчі два місяці буде близько 1% та 1,2%. На рівні із січневими 1,2%.Вже у II кварталі інфляція має загальмувати (за прогнозом НБУ) на ті ж 0,7 в.п. Це мінімум 0,2 в.п. на місяць.Але це можливо, лише якщо в квітні 2025-го місячна інфляція буде ... нульовою. Малоймовірно.Тому більш логічно, що все гальмування другого кварталу НБУ очікує побачити в червні, завдяки ефекту завищеної бази.Саме в червні 2024-го інфляція підстрибнула на рекордні 2,2% (зелена крива) внаслідок підвищення цін на електроенергію на 63,6%.Підвищення тарифу допомогло «Енергоатому» накопичити необхідні $1 млрд для викупу в болгар російських реакторів для Хмельницької АЕС.Здавалось би, до чого тут інфляція.
📌 Тиждень тому Нацбанк підвищив облікову ставку на 1% – до 14,5%.Ідентично з 24 січня зросли ставки за депозитними сертифікатами овернайт (14,5%), 3-місячними депсертифікатами (17%) та рефінансуванням (17,5%).Що змінилось за тиждень 👇🏻Мета НБУ – змусити банки підняти депозитні ставки (і відповідні акції вже анонсуються, зокрема IZI підніме ставку саме на 1%), щоб збільшити гривневе заощадження: це стримує споживання (і сповільнює інфляцію) і купівлю валюти (і сповільнює девальвацію). Але традиційно на зміну облікової ставки першим реагує ринок держоблігацій, а не ринок депозитів.І вже у вівторок Мінфіну довелося підняти середньозважені ставки розміщення ОВДП на 0,12-0,5% навіть на низьких обсягах.Це мало підтягнути вгору ставки облігацій і на вторинному ринку.Але поки не бачу ідентичного підвищення дохідності для фізосіб, для яких ОВДП є адекватною альтернативою депозитам.Сенс Банк, який в застосунку продає гривневі ОВДП понад двох десятків випусків із погашенням в 2025-2028 роках, станом на середу не змінив реальну дохідність по жодному з випусків, які продає клієнтам.А станом на вечір п'ятниці бачу зміну лише по одному випуску ОВДП – із погашенням через 4 місяці: його дохідність зросла з 14% до 14,2%.Все! ⛔️По решті випусків Сенс, схоже, вирішив покращити свій прибуток за рахунок роздрібних клієнтів, яким продає цінні папери з тією ж дохідністю, що і тиждень тому, хоча вартість грошей на ринку вже зросла.
TGLIST.COM.UA
