Як перемогти духовну розслабленість у сучасному світі?Піднятися з одра розслабленості – означає здійснити найтрудніший маневр у людському житті: перенести центр ваги із «зовнішнього» на «внутрішнє». Євангельський розслаблений лежав біля купелі тридцять вісім років, очікуючи руху води, але зцілив його не випадковий сплеск стихії, а особистий заклик Слова. Ми часто роками чекаємо «сприятливих обставин», «особливого натхнення» або «підходящого часу» для духовного життя, не розуміючи, що Христос уже стоїть поруч. Його питання «Чи хочеш бути здоровим?» – це не формальність, а виклик нашій волі, яка звикла до комфорту своєї немочі.​Ми навчилися витягувати дивне, хворобливе задоволення зі свого безсилля. Скарги на відсутність часу, на суєту світу та на тяжкість помислів стають нашим «ліжком», на якому ми затишно розташовуємося, виправдовуючи свою бездіяльність. Але заповідь «Візьми постіль твою і йди» означає не що інше, як заклик взяти відповідальність за своє минуле та свої звички на власні плечі, а не дозволяти їм і далі нести нас за течією розпаду.​Духовне пильнування у світі, який не спить, – це найвища форма аскези.Сьогодні «пустеля» не географічна, вона пролягає через уміння натиснути кнопку «вимкнути» на пульті своєї залученості в чужі смисли. Справжня тиша – це не відсутність звуків, а присутність Смислу. Коли ми замовкаємо, ми починаємо чути гул власних пристрастей, і це лякає. Але лише пройшовши через цей страх, можна досягти тієї глибини, де «безодня безодню призиває» і де людський дух зустрічається з Божественним диханням.https://spzh.eu/ua/chelovek-i-cerkovy/92862-jak-peremohti-dukhovnu-rozslablenist-u-suchasnomu-sviti