Кіллхаус (2026)Любомир Левицький став відомим в українському кіно ще до того, як воно взагалі зʼявилось в прокаті. Применшувати якість Штольні можна скільки завгодно, але перебільшити її значущість важко. Режисер знімає вже 20 років (але йому лише 46!), і Кіллхаус – це найкраще, що він зробив на сьогодні. Так, планка була невисока, але ж вона завжди може впасти ще нижче.Документальні Ми були рекрутами (2024) вийшли занадто постановочно-рафінованою пропагандою, Йди за мною (2022) – коротким метром без претензій, але вони дозволили міцно набити руку для повноцінного ігрового кіно. Кіллхаус знову бере реальну історію з Йди за мною про порятунок цивільних дроном, але розвиває її до нереальних масштабів і численних сюжетних ліній. Тож події не обмежуються сірою зоною, а доходять до Києва, та навіть Вашингтона. А класичну військову драму доповнює політичний трилер та шпигунський жанр. Дебелий хронометраж (152 хв) повʼязаний зі спробою демонстрації роботи партнерів та головних героїв фільму: Третьої штурмової, СБУ та ГУР. Основні переваги – це візуал та екшн. Левицький все творче життя марив Голлівудом і навіть робив спроби зняти там кіно. Але йому вдалося досягти бажаної картинки вдома, всього за $1.1 млн. Для порівняння: в Америці цінник на второсортний бойовичок для маленьких екранів починається з $5 лямів. Алекс Гарланд в минулому році зняв свої "камерні" Бойові дії в одній локації за $20.Кіно хоч і має очевидні недоліки, але його складно не захищати. Бо воно якраз про захисників, і присвячено їх полеглим побратимам. У фільмі знімаються десятки справжніх воїнів, різних підрозділів і звань. Основні претензії – до діалогів і персонажів. Перші часто пафосні та наївні, як пубертатні вірші, другі – пласкі, як мішені на полігоні. Рівень пропаганди ламає потужнометр, але потенційний рекрутинг – головна мета фільму, тож дивуватись не варто. В порівнянні з Ми були рекрутами романтизація війська вийшла природнішою. Як і численний продакт плейсмент – але вже в порівнянні з проектами FILMUA. Кілька сцен зняті англійською, але у нас вони дубльовані. Це ще один маркер того, що фільм готувався на експорт. Як і його запозичена назва. Та чи знайде він кращий відгук за океаном – питання відкрите. Моя оцінка дещо підвищена повагою до учасників фільму, як і до Сил Оборони загалом. А ще я дивився його з батьком, що залишить приємні спогади незалежно від того, що відбувалось на екрані. 7.62х39 з 10.#шопокіно