Я ненавиджу термін «глядацьке кіно». Бо у нас це евфемізм до слів «примітивне, дешеве і комерційне». Остріков і Лукіч – це авторське кіно, але воно чомусь теж збирає повні зали. А ті, хто ходять на суто «фестивального» Васяновича виходить взагалі не глядачі, а якісь синефільні мутанти, бо це ж не «глядацьке кіно».Це я до чого: дистрибʼютор Green Light Films та студія Київфільм уклали угоду з дияволом про співпрацю.Так от, вони будуть штампувати «глядацьке кіно на широку аудиторію».Першими чотирма вершникам Кіноапокаліпсису стануть:Родичі (17 вересня 2026) – фанатам Скаженого весілля приготуватись. Київ. День-Ніч (5 листопада 2026) – роуд-муві з героями культового серіаліті (не дивився жодної секунди).Петрик Пʼяточкин у кіно (2027) – «у нас є Тореодори із Васюківки вдома».Ну мам 2 (2027) – сиквел будь-чого, що принесло бабло.Так, добре, що під час війни взагалі створюється нове кіно. Але наскільки воно нове, коли це копія того ж попкорну, що робить FILMUA.Так, добре, що на ринку буде більше роботи. Але запевняю, що в цих фільмах ми побачимо лише відомих акторів, які мають привести стару аудиторію, і блогерів, які мають привести нову.