Довга хода (2025): поворот не тудиреж. Френсіс Ловренс(увага, на дорозі міні-спойлери)Зазвичай я пишу лише про ті фільми, що мені сподобались. Бо інші на це не надихають (і мені за це не платять).А тут я побачив високу оцінку та почув суто позитивні відгуки. Тож після перегляду відчув себе людиною, яка весь сьогоднішній крайній спекотний день йшла за еспресотоніком, а кавʼярня виявилася зачиненою. Майже завжди перед переглядом я не читаю опис і не дивлюсь трейлер. Та звісно, бачу постер. І навіть він тут оманливий. Погляньте самі – на шляху героїв якась перешкода. Я одразу подумав, що якимось чином рутина ходи буде порушена: повстанцями режиму, охоронцем-зрадником, etc. Ніфіга. Довга хода, як російсько-українські перемовини – ні до чого не прийшли. Одразу скажу, що котую Кінга: Мізері, Під Куполом, 11/22/63 – це 10/10. Але і не все заходить – наприклад, Інститут (свіжий серіал по якому теж отримав змішані відгуки, хоча і був подовжений на другий сезон). Нам майже не розкривають лору пост-апокної Америки фільму, і це ок. Та навіть правила щорічної Ходи нам відомі не всі: лише основні з них озвучує перед стартом Мер (чи Майор?) – головне (і єдине) втілення державної машини, у виконанні Марка Гемілла (вже другий його Кінг після Життя Чака в цьому році). Я думав, правила поступово будуть виринати і порушуватись крок за кроком, та цього теж не відбулося. За браком інформації, багато про що треба здогадуватись. Ну добре, якщо спеціально не обирали марафонців, аби шанси у всіх були приблизно рівними. Але що завадило цій групі здоровʼя вдягти спортивний одяг, а не йти в джинсах, важкезних чоботах і рюкзаками з купою мотлоху? Курва, вони навіть не розтягнулись, а просто як зомбі в повню – встали і пішли. На всі питання до логіки я відповів собі так. Хода – це метафора війни, коли молодих непідготовлених хлопців з жетонами на шиях і в супроводі військової техніки ведуть на заслання. Видача “квитків” за три порушення правил може когось вразити лише вперше, та ефект від постійної демонстрації їх видачі лише зворотній. Химерніше спрацював би загальний план із 7 людьми, коли щойно в минулій сцені їх було 15, і ми всі все зрозуміли б.По рандомному стоп-кадру з фільму по вигляду ходунів ви і приблизно не скажете на якому вони етапі. По героям може скластися враження, що пройти 200 миль – це як від Києва до Боярки. Так, учасники примудряються навіть спати на ходу, але до самого фінішу вони аж занадто бадьорі і теревенять не про цемент в ікрах, а лише про лайно та що казала їм у дитинстві бабуся.Діалоги – це те, що мало витягнути це кіно, та вони радше прагнуть перейменувати його на Довга Нудьга. Краще б правила ходи взагалі забороняли учасникам розмовляти. Переклад в дубляжі лише поглиблює цю помиральну яму. При цьому німими лишаються лише охоронці, і не використовуючи цей ресурс історія вкотре стріляє собі у ногу. Через відсутність емоційної привʼязки до персонажів, я здебільшого був на стороні військових. За виключенням моменту, коли Купер Гоффман згадує свого батька - тоді перед очима щемко виникло обличчя ФСГ.Лише в цьому році виходить 5 екранізацій творів Кінга (якому вчора виповнилось 78). Попереду римейк Людина, що біжить (ці йшли, той біжить лол), на яку ще є певні надії, та серіал-приквел Воно: Ласкаво просимо до Деррі. І Довга тринда хода – живий, а радше мертвий доказ того, що не варто екранізувати прям усе, що виходить з-під пера Короля Жахів. Або принаймні наймати для цього талановитих людей. Тому лише 4 кроків з 10. Letterboxd: 3.7 (205k)Metascore: 71 (33 рецензій)#шопокіно