✍️ Зараз пишу "В полоні фенікса" і вкотре розумію, що герої надто полюбляють перекроювати все під себе, повністю начхавши на задумку автора. Як-от було в "Найкраща. Алхімік короля".Одразу попереджаю: хто не читав "Алхіміка", але хоче колись прочитати - не зазирайте в написане нижче, бо там суцільні спойлери! 😱🧪 Почну з того, що жриця задумувалась окремим персонажем й Фаелія/Аріона мала бути суто талановитим алхіміком. Все змінилось, коли вона рвонула за квіткою "Чорний шепіт": нелогічно було б, аби з богом смерті - Десаєм - так запросто розмовляла пересічна людина. Ось в цей момент образи поєднались. 🗡 Головним чоловічим персонажем мав стати племінник короля - Таор. І перша зустріч з ним під це і писалась. Але, варто було в'їхати королю на білому коні, як він своєю королівською владою й харизмою змінив все! Я ще намагалась перетягнути ковдрочку на Таора, але Саґрон виявився сильнішим. Спробуй у такого щось видрати! Він з богами ладен був сперечатись.👑 Іолара теж задумувалась суто підступною. Вона реально мала втертись ледь не в подруги до Фаелії, а потім підставити її з вбивством Анґрода, якого вона і вбила б. І розслідування на цьому й базувалось. Але в якийсь момент її образ здався мені набагато глибшим і трагічнішим, тому, вона теж все переграла.🪖 Велен Нолар мав бути абсолютно пересічним персонажем, але йому така роль зовсім не сподобалась і довелось, зрештою, взагалі про нього цілу книгу писати, ще й легенду вигадувати!🏰 Битву за Еліон я також не планувала, але гулять так гулять! Мене вже понесло 😉 Довелось ще й вивчати тактику подібного бою. А, щоб обійтись без довготривалої облоги, наворотила з ментальною магією 🙈 Прибери її - і народ не зрадив, а просто був під впливом. Тому що, все мало бути логічно 😎👏 От хто залишився таким, яким задумувався - то це Десай! Таким і мав бути - трікстером! Жарти, сарказм, чорний гумор - все при ньому! І зі своєю харизмою теж влетів у другу книгу😁🐤 Герої "В полоні фенікса" теж розпоясались! Тому, будь-які ваші здогадки можуть виявитись хибними ☹️