ЗМІ тиражують заяву Сирського, яку беззаперечно можна включити в цитати великих полководців: «Україна буде наступати, в обороні перемоги не здобудеш» (с).Ніби все, очевидно, я й сам неодноразово писав, що сидіння в обороні це шлях в нікуди. Проте на нинішньому етапі війни СОУ зіштовхнулися з величезним дефіцитом живої сили. З цього слідує, що масштабні наступальні дії наші війська здійснювати, м’яко кажучи, не спроможні. Бо банально нема кому в ці масштабні наступи йти.Реальність нинішнього етапу війни в тому, що наявні людські ресурси виснажені. Вояки, які вже давно на службі, в більшості своїй фізично й морально стерті. Вести активні наступальні дії, ще й протягом тривалого часу, як вимагають «наступальні операції спрямовані на перемогу», вони не зможуть в силу своїх кондицій. Щодо бусифікованого поповнення, то тут і казати нема чого – в масі своїй ці люди для наступальних дій непридатні.Успішно оборонятися СОУ можуть, перш за все завдяки силам БПС всіх видів, які щодня знищують противника в товарних кількостях, і залишкам піхоти, яка дострілює чи бере в полон недобитих дронами солдатів противника. Також СОУ ще можуть проводити обмежені ударно-пошукові дії на локальних ділянках фронту, здебільшого в межах якогось населеного пункту. Проте масштабний наступ/контрнаступ в нинішніх умовах – це, на жаль, за межею реального.Хтось спитає, а як же Куп’янська операція? Це виключення, яке підкреслює правило. Зверніть увагу, що основну роль у ній зіграли дві штурмові групи – одна з колумбійців, а інша з бразильців. Якщо вірити Ю. Бутусову, то українських військових серед них було тільки дві особи, а всі інші – іноземці. З цього слідує невтішний висновок, що українців, готових йти в наступ, не так вже й багато залишилося.Це велика ілюзія, що чим довше триває війна, тим армія стає сильнішою. Загальний досвід – так, накопичується, але паралельно з тим сили вичерпуються, а якість середнього солдата падає. З хороших новин – у противника теж проблеми з якістю особового складу, просто в нього людей більше, і тому є можливість продовжувати наступальні дії, навіть попри шалені втрати. СОУ ж приходиться рахувати кожного бійця. В принципі, все закономірно – це особливість будь-якої війни на виснаження, особливо коли ресурсній бази противників не співставні.