Після дуже драйвового початку, операція Ізраїлю проти Ірану явно затягується. Бо до цілі зупинити ядерну програму Ірану, додалася ще одна – змінити політичний режим. Здійснити це намагаються через спроби знищення іранського духовного лідера аятоли Хаменеї та послаблення КВІР, щоб позбавити цю організацію привілейованого становища. Певною мірою це унікальна операція, бо зазвичай для зміни політичного режиму необхідне сухопутне вторгнення, яке у даному випадку неможливе. Тому війна відбувається дистанційно. Ключові моменти, на які варто звернути увагу:1. Альтернативної сили, яка має прийти до влади в Ірані, ніким не представлено. Ризикну передбачити, що її взагалі нема. Бо перший, хто приходить на думку, син колишнього шаха, немає в нинішньому Ірані жодного авторитету. Тому реставрація монархії виглядає дуже сумнівно.2. Очевидний намір полягає в тому, що після знищення чи втечі аятоли і послаблення КВІР, владу в країні перехопить нинішній поміркований президент, який би спирався на армію (яка кількісно більше за КВІР, але по статусу перебуває нижче). На папері виглядає непогано, проте в реальності сценарій малоймовірний в плані досягнення стабільного результату. КВІР в Ірані – це держава в державі, яка впливає майже на все, і об’єднує в своїх лавах біля 190 000 осіб. Це силовики різного виду, від звичайних солдатів-вартових, до спецназівців з «Кудс». Втрачати свій елітний статус і преференції їм, звісно, не хочеться. Та і взагалі, ніколи в історії подібні структури не поступалися владою добровільно. Тому в випадку спроби відсунути їх неминучим наслідком стане хаос і внутрішня нестабільність, яка невідомо у що може вилитися. Нагадаю, що схожа нестабільність у сусідньому Іраку трохи більше 10 років тому «подарувала» світу ІДІЛ, з усіма наслідками.3. Каральна система сама продукує нові кадри для себе. Вчора аятола назвав імена трьох потенційних наступників, на випадок своєї смерті. Вражаючі кадрові втрати КВІР на початку цієї війни були б фатальними у випадку швидкого перевороту. Проте в тривалому конфлікті це просто супутні втрати, не більше. На заміну загиблим приходять нові люди. Такі ж амбітні, жорстокі і фанатичні. Тому наразі режим зберігає контроль над країною.4. Іран щодня відповідає Ізраїлю ракетними обстрілами. Здебільшого вони б’ють по житловим кварталам, а не по воєнним цілям. Утім це дозволяє іранській пропаганді створювати сприятливу медійну картинку своєї боротьби.5. Підсумовуючи все вищесказане, зовсім не дивують слова начальника Генштабу Цахалу Еяля Заміра, що Ізраїлю слід готуватися до «продовженої кампанії» проти Ірану. Проте будь-яка війна в довгу містить непередбачувані наслідки для всіх її учасників.