🇳🇱Нідерланди - 🇲🇦Марокко - 1:1 (2:3 - серія пенальті) - 🏆ЧС-2026. 1/16 фіналу - 30.06.2026 - відео огляд матчу🇳🇱(72)⚽️ Гакпо - 1:0🇲🇦(90+1)⚽️ Діоп - 1:1Серія пенальті:🇳🇱Нідерланди: ⚽️ Копмайнерс, ❌ Клюйверт, ⚽️ Вегхорст, ❌ Тімбер, ❌ Саммервілл🇲🇦Марокко: ❌ Ель Айнуї, ⚽️ Рахімі, ⚽️ Тальбі, ❌ Хакімі, ⚽️ Сайбарі У першому таймі Марокко несподівано взяло гру під свій контроль. Нідерланди вийшли на поле зі схемою з трьома центральними захисниками, зробивши ставку насамперед на надійність біля власних воріт. Однак така перебудова мала зворотний ефект. Марокканці більше володіли м'ячем, активно використовували переміщення Аззедіна Унахі, Браїма Діаса та Білала Ель-Ханнусса між лініями й регулярно знаходили вільний простір у центральній зоні. Особливо небезпечним був Ісмаель Саїбарі, який неодноразово загрожував воротам і змушував Барта Вербрюггена вступати в гру. Нідерланди майже не створювали моментів у позиційних атаках. Кріенсіо Саммервілл і Коді Гакпо рідко отримували м'яч у вигідних ситуаціях, а Браян Броббі перебував під щільною опікою центральних захисників. Лише наприкінці тайму Міккі ван де Вен потужним ударом здалеку змусив Яссіна Буну перевести м'яч через поперечину.Після перерви Марокко продовжувало контролювати перебіг гри й створило ще кілька небезпечних моментів. Нідерланди майже не просували м'яч через центр і значною мірою покладалися на довгі передачі та швидкі переходи. Переломним став відрізок після паузи на водопій. Вихід Ваута Веггорста додав боротьби попереду, і вже за кілька секунд після його першого дотику швидка атака завершилася передачею Саммервілла на Коді Гакпо, який на 72-й хвилині відкрив рахунок. Попри перевагу, цей гол не змінив загальної картини матчу. Марокко не втратило організації, продовжило тиснути й уже в компенсований час після подачі Шемсддіна Тальбі Ісса Діоп виграв верхову боротьбу та ударом головою перевів гру в додатковий час.У додатковий час саме Марокко було ближчим до перемоги. Найреальніший шанс мав Суф'ян Рахімі, який вийшов сам на сам із Бартом Вербрюггеном, однак воротар Нідерландів урятував свою команду. Загалом марокканська збірна створила щонайменше чотири явні гольові моменти, тоді як Нідерланди фактично відповіли лише епізодом із голом Коді Гакпо. Серія пенальті стала логічним продовженням матчу, а Яссін Буну, який відбив удар Кріенсіо Саммервілла, зробив вирішальний внесок у перемогу своєї команди.Виліт Нідерландів став наслідком не лише невдалої серії пенальті. Команда Роналда Кумана поступилася супернику за якістю створених моментів і протягом більшої частини зустрічі не змогла нав'язати власний темп. Перехід на схему з трьома центральними захисниками не дав очікуваного ефекту, а атаки часто втрачали гостроту ще на підступах до штрафного майданчика. Марокко діяло значно сміливіше, краще використовувало простір між лініями, створило набагато більше реальних можливостей для взяття воріт і за сукупністю ігрових показників заслужило вихід до наступного раунду.Найкращий гравець матчу - 🇳🇱Вербругген - 8,3 (Sofascore)#ЧС2026
Підсумки групового етапу (особисті думки). Збірна 🇧🇷Бразилії на 🏆ЧС-2026: Сильні сторони, проблеми та перспективиПісля групового етапу чемпіонату світу збірна Бразилії посіла перше місце у своїй групі, однак її виступ залишив неоднозначне враження. Команда Карло Анчелотті поступово покращувала взаємодію між лініями, однак поки що не отримала достатньо серйозних перевірок проти суперників найвищого рівня. Лише матч із Марокко дозволив оцінити можливості бразильців у боротьбі з добре організованою командою, і саме в цій зустрічі Бразилія втратила очки.Базовою тактичною схемою стала 4-3-3, яка під час володіння м'ячем регулярно перебудовується у 3-2-5. Один із крайніх захисників активно підтримує атаку, тоді як інший залишається поруч із центральними оборонцями, забезпечуючи страховку. Після втрати м'яча команда швидко повертається до компактної 4-4-2, а під час тривалого захисту використовує 4-1-4-1, намагаючись максимально закрити центральні зони. За час групового етапу стало помітно, що Анчелотті прагне зробити команду більш збалансованою, приділяючи більше уваги позиційній дисципліні, ніж безперервному атакувальному футболу.Головною атакувальною силою залишається Вінісіус Жуніор. Через його фланг проходить значна частина наступальних дій. Він постійно відкривається за спини захисників, бере гру на себе в ситуаціях один в один і створює простір для партнерів завдяки своїм переміщенням. Саме Вінісіус визначає швидкість переходу команди від оборони до атаки та залишається найнебезпечнішим футболістом Бразилії на груповому етапі.Продовження статті на моєї сторінці Фейсбук
З Днем народження!27 червня 1977 року в Мадриді народився Рауль Гонсалес Бланко. Він виріс у звичайній іспанській родині. Його батько Педро був уболівальником мадридського «Атлетіко», а мати Марія підтримувала захоплення сина футболом із раннього віку.Перші кроки у футболі Рауль зробив у дитячій школі «Сан-Крістобаль». Згодом він потрапив до академії мадридського «Атлетіко». Після закриття юнацької команди клубу у 1992 році футболіст перейшов до академії «Реала». Уже через два роки він дебютував за основний склад мадридського клубу.Рауль швидко закріпився в команді та став одним із провідних нападників «Реала». Протягом шістнадцяти сезонів він залишався важливою частиною складу, багато років був капітаном команди та регулярно відзначався забитими м'ячами.Разом із «Реалом» Рауль шість разів вигравав чемпіонат Іспанії, тричі ставав переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, чотири рази здобував Суперкубок Іспанії, вигравав Суперкубок УЄФА та Міжконтинентальний кубок. Тривалий час він був найкращим бомбардиром в історії мадридського клубу.У 2010 році Рауль перейшов до німецького «Шальке 04». Разом із командою виграв Кубок і Суперкубок Німеччини. Після цього виступав за катарський «Аль-Садд», а завершив професійну кар'єру у США, де захищав кольори «Нью-Йорк Космос».За збірну Іспанії Рауль дебютував у 1996 році. Протягом десяти років він провів 102 матчі та забив 44 голи. У складі національної команди виступав на чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років, а також на чемпіонатах Європи 2000 і 2004 років.Як футболіст Рауль був відомий правильним вибором позиції, точними ударами, умінням відкриватися під передачі партнерів і працювати на команду. Він міг однаково ефективно діяти як центральний нападник, так і відтягнутий форвард.Після завершення кар'єри Рауль розпочав тренерську роботу в системі мадридського «Реала». З 2019 до 2025 року він очолював «Реал Кастілью» — резервну команду клубу. Улітку 2025 року залишив цю посаду. Відтоді іспанський фахівець перебуває без тренерської роботи та очікує на новий проєкт.Серед особистих досягнень Рауля — два титули найкращого бомбардира чемпіонату Іспанії, три звання найкращого бомбардира Ліги чемпіонів УЄФА та численні індивідуальні нагороди.#Історіяфутболу
З Днем народження!23 червня 1972 року в Марселі народився Зінедін Язід Зідан. Його батьки були вихідцями з Алжиру, які переїхали до Франції ще до народження сина. Майбутній футболіст виріс у районі Ла-Кастеллан, де багато дітей захоплювалися футболом. Саме там Зідан почав грати у дворі та на місцевих майданчиках.У десятирічному віці він потрапив до футбольної школи клубу «Сен-Анрі», а згодом перейшов до академії «Канна». У 1989 році Зідан дебютував за основну команду клубу. Його техніка, бачення поля та робота з м’ячем допомогли швидко привернути увагу інших команд.У 1992 році він перейшов до «Бордо». У складі цього клубу провів чотири сезони та дійшов до фіналу Кубка УЄФА 1996 року. Після цього французький півзахисник підписав контракт з італійським «Ювентусом».У Турині Зідан виграв два чемпіонати Італії, Суперкубок УЄФА, Міжконтинентальний кубок та інші трофеї. У 2001 році він перейшов до мадридського «Реала». На той момент трансфер став одним із найдорожчих у світовому футболі.У складі «Реала» Зідан виграв чемпіонат Іспанії та Лігу чемпіонів УЄФА. У фіналі Ліги чемпіонів 2002 року проти «Баєра» він забив один із найвідоміших голів у своїй кар’єрі. Професійну кар’єру футболіста завершив після чемпіонату світу 2006 року.За збірну Франції Зідан дебютував у 1994 році. Він став одним із ключових гравців команди на чемпіонаті світу 1998 року, який французи виграли. У фіналі проти Бразилії Зідан відзначився двома голами. Через два роки він допоміг збірній виграти чемпіонат Європи 2000 року. Також разом із командою дійшов до фіналу чемпіонату світу 2006 року.Як футболіст Зідан був відомий точними передачами, контролем м’яча, баченням поля та вмінням організовувати атаки. Він виступав на позиції атакувального півзахисника та плеймейкера.Після завершення кар’єри гравця Зідан розпочав тренерську діяльність у структурі мадридського «Реала». У 2016 році він очолив основну команду. Під його керівництвом клуб тричі поспіль виграв Лігу чемпіонів УЄФА — у 2016, 2017 та 2018 роках. Також «Реал» став чемпіоном Іспанії, переможцем Суперкубка УЄФА та клубного чемпіонату світу.Серед особистих досягнень Зідана — «Золотий м’яч» 1998 року та звання найкращого футболіста світу за версією ФІФА. Його ім’я пов’язане з успіхами збірної Франції, «Ювентуса» та мадридського «Реала» як у ролі футболіста, так і тренера.#Історіяфутболу
З Днем народження!22 червня 1996 року в Мадриді народився Родріго Ернандес Касканте, більш відомий як Родрі. Майбутній футболіст виріс у звичайній іспанській родині. Його батьки не були професійними спортсменами, але підтримували захоплення сина футболом з раннього віку.Перші кроки у футболі Родрі зробив у дитячих командах Мадрида. У 2007 році він потрапив до академії мадридського «Атлетіко». Там футболіст пройшов початкові етапи підготовки, однак через фізичні дані клуб вирішив не продовжувати з ним співпрацю. Після цього Родрі перейшов до академії «Вільярреала», де продовжив розвиток і поступово став одним із провідних гравців молодіжних команд.У 2015 році він дебютував за основну команду «Вільярреала». Молодий півзахисник швидко закріпився в складі та привернув увагу великих клубів. У 2018 році Родрі повернувся до «Атлетіко» вже як футболіст основної команди. Під керівництвом Дієго Сімеоне він провів один сезон у чемпіонаті Іспанії та Лізі чемпіонів.Улітку 2019 року Родрі перейшов до англійського клубу «Манчестер Сіті». Саме в цьому клубі він став одним із ключових гравців середини поля. Разом із командою виграв кілька чемпіонатів Англії, Кубків ліги та інших турнірів.У сезоні 2022/23 Родрі допоміг «Манчестер Сіті» виграти Лігу чемпіонів УЄФА. У фінальному матчі проти «Інтера» саме його гол став переможним. Того ж сезону клуб також здобув титули чемпіона Англії та володаря Кубка Англії.За збірну Іспанії Родрі дебютував у 2018 році. Він представляв країну на чемпіонатах світу та чемпіонатах Європи, а також став переможцем Ліги націй УЄФА 2023 року. У складі національної команди він регулярно виступає на позиції опорного півзахисника.Як футболіст Родрі відомий умінням контролювати темп гри, працювати з м’ячем під тиском суперників, виконувати точні передачі та брати участь в організації атак. Також він багато працює в обороні та часто допомагає команді під час стандартних положень.Серед його досягнень — перемоги в англійській Прем’єр-лізі, Лізі чемпіонів УЄФА, Кубку Англії, Суперкубку УЄФА, клубному чемпіонаті світу та Лізі націй УЄФА. У 2024 році Родрі став володарем «Золотого м’яча», отримавши одну з найпрестижніших індивідуальних нагород у світовому футболі.#Історіяфутболу
21 червня 1955 року було засновано 🏆Кубок європейських чемпіонівУ середині 1950-х років європейський клубний футбол стрімко розвивався, але команди з різних країн майже не мали можливості регулярно зустрічатися між собою в офіційних турнірах. Переможці національних чемпіонатів визначали найсильніших у своїх державах, проте питання про найкращий клуб Європи залишалося відкритим.Одним із головних ініціаторів створення міжнародного клубного турніру стала французька спортивна газета «L'Équipe». Її журналісти Габріель Ано, Жак Ферран і Жак де Рісе запропонували провести змагання за участю найсильніших клубів континенту. Поштовхом до цього стали суперечки про те, який клуб можна вважати найкращим у Європі.Ідея викликала інтерес серед футбольних функціонерів і керівників клубів. Проте виникло чимало проблем. Необхідно було визначити формат турніру, узгодити календар матчів, знайти компроміс між національними чемпіонатами та міжнародними зустрічами. Також потрібно було отримати підтримку новоствореного УЄФА, який лише починав свою діяльність.21 червня 1955 року представники УЄФА розглянули запропонований проєкт і фактично дали згоду на проведення нового турніру. Було ухвалено основні принципи змагання. Передбачалося, що в ньому братимуть участь провідні клуби європейських країн. Матчі мали проходити за системою вибування з двох поєдинків — вдома і на виїзді.Після цього розпочалася практична підготовка до першого розіграшу. До участі запросили 16 клубів із різних держав. Серед них були мадридський «Реал», «Мілан», «Андерлехт», «Реймс», «Спортінг» та інші відомі команди.Восени 1955 року стартував перший Кубок європейських чемпіонів. Турнір швидко привернув увагу вболівальників і став важливою подією в європейському футболі. Переможцем першого розіграшу став мадридський «Реал», який згодом виграв ще кілька турнірів поспіль.Рішення, ухвалене 21 червня 1955 року, започаткувало новий етап у розвитку клубного футболу. Саме з Кубка європейських чемпіонів виріс сучасний турнір, який сьогодні відомий як Ліга чемпіонів УЄФА.#Історіяфутболу
З Днем народежння!20 червня 1978 року в Ромфорді, графство Ессекс, народився Френк Лемпард. Він виріс у футбольній родині. Його батько Френк Лемпард-старший був професійним футболістом і виступав за «Вест Гем Юнайтед» та збірну Англії. Дядьком Френка є колишній тренер Гаррі Реднапп, а двоюрідним братом — футболіст Джеймі Реднапп.Із дитинства Лемпард займався футболом. Він навчався у школі Brentwood School, а в юнацькому віці потрапив до академії «Вест Гема». Поступово він пройшов усі етапи підготовки та дебютував за основну команду клубу в середині 1990-х років.Першим професійним клубом Лемпарда став «Вест Гем Юнайтед». Там він провів кілька сезонів і закріпився в основному складі. У 2001 році футболіст перейшов до «Челсі». Саме в лондонському клубі пройшла головна частина його кар’єри.У складі «Челсі» Лемпард відіграв тринадцять сезонів. Він став найкращим бомбардиром в історії клубу, забивши 211 голів у всіх турнірах. Для центрального півзахисника це незвичне досягнення.Разом із «Челсі» Лемпард тричі вигравав чемпіонат Англії, чотири рази здобував Кубок Англії, двічі перемагав у Кубку англійської ліги. У сезоні 2011/12 він став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, а через рік виграв Лігу Європи.Після відходу з «Челсі» футболіст виступав за «Манчестер Сіті», а потім за американський клуб «Нью-Йорк Сіті». Кар’єру гравця завершив у 2017 році.У збірній Англії Лемпард дебютував у 1999 році. За національну команду він провів 106 матчів і забив 29 голів. Учасник чемпіонатів світу 2006, 2010 та 2014 років, а також чемпіонату Європи 2004 року.Як гравець Френк Лемпард був відомий вмінням підключатися до атак із глибини поля, точно виконувати дальні удари та результативно діяти біля воріт суперника. Він залишається єдиним півзахисником в історії англійської Прем’єр-ліги, який забив понад 150 голів у турнірі.Після завершення кар’єри футболіста Лемпард став тренером. Він очолював «Дербі Каунті», «Челсі» та «Евертон». У 2021 році під його керівництвом «Челсі» дійшов до фіналу Кубка Англії. Таким чином, після завершення виступів на полі він продовжив роботу в англійському футболі вже як тренер.Серед особистих нагород Лемпарда — звання Футболіста року в Англії за версією футбольних журналістів у 2005 році та низка індивідуальних відзнак у Прем’єр-лізі. Він увійшов до числа найвідоміших англійських футболістів свого покоління та залишив помітний слід в історії «Челсі» і збірної Англії.#Історіяфутболу
🇲🇽Мексика - 🇰🇷Півд. Корея - 1:0 - 🏆ЧС-2026. Група А. 1-й тур - 19.06.2026 - відео огляд матчу🇲🇽(50)⚽️ Баррон - 1:0Перший тайм вийшов доволі закритим. Корея взагалі не могла пробитися до воріт Мексики. Мексиканці кілька разів доходили до воріт корейців, але успіху це не приносило. Корея також уміло оборонялася.На початку другого тайму воротар Кореї після прийому м’яча після удару мексиканця перечепився через свого захисника, який упав, і випустив м’яч із рук. Ромо Баррон першим опинився біля м’яча та відправив його у порожні ворота.Увесь другий тайм також минув у безрезультатних спробах обох команд забити ще. Але наприкінці матчу три очки для Мексики врятував її воротар, здійснивши подвійний сейв. Корея не реалізувала стовідсотковий гольовий момент.Тож помилка Кім Син Гю (воротаря Кореї) обернулася єдиним голом у матчі та гарантованим першим місцем у групі для Мексики.Для другого місця Кореї достатньо буде зіграти внічию з ПАР за умови, що Чехія не переможе Мексику з різницею більше ніж у два м’ячі. Що виглядає малоймовірним.Найкращий гравець матчу - 🇲🇽Ромо Баррон - 8,0 (Sofascore)#ЧС2026
Уді Неко (справжнє ім’я — Некдет Ольчерман) — один із найвідоміших футбольних уболівальників Туреччини та справжня легенда фанатського руху. Уродженець Стамбула, він багато років підтримує національну збірну Туреччини та «Бешикташ», супроводжуючи команди на матчах по всьому світу. Уді Неко є офіційним членом конгресу «Бешикташа» і став відомим завдяки своєму унікальному образу: він фарбує обличчя в чорний колір, а волосся та бороду залишає білими — у кольорах улюбленого клубу. Його харизма, емоційна підтримка команди та незмінна присутність на трибунах зробили його одним із найвпізнаваніших футбольних фанатів Європи. Фотографії Уді Неко регулярно з’являються у спортивних медіа, а телекамери часто показують його під час міжнародних турнірів. Точний вік уболівальника публічно невідомий, як і деталі його нинішньої професійної діяльності. Водночас за наявними даними, у минулому Некдет Ольчерман служив у турецькій жандармерії. Сьогодні ж його ім’я насамперед асоціюється з безмежною відданістю турецькому футболу та любов’ю до своєї збірної.
70 років тому, 13 червня 1956 року, відбувся 1-й фінал 1-го 🏆Кубка Європейчьких Чемпіонів - 🇪🇸"Реал" Мадрид - 🇫🇷"Реймс" - 4:313 червня 1956 року в Парижі відбувся перший в історії фінал Кубка європейських чемпіонів — турніру, який згодом став Лігою чемпіонів. У вирішальному матчі зустрілися іспанський «Реал» Мадрид та французький «Реймс».Шлях команд до фіналу був непростим. «Реал» розпочав виступ із протистояння зі швейцарським «Серветтом». Після перемоги за сумою двох матчів мадридський клуб вийшов до чвертьфіналу, де здолав белградський «Партизан». У півфіналі суперником став італійський «Мілан». Після напруженої боротьби «Реал» пройшов далі та здобув право зіграти в першому фіналі турніру.«Реймс» на шляху до Парижа вибив данський «Орхус», потім угорський «Ворош Лобого» з Будапешта, а в півфіналі переміг шотландський «Гіберніан». Французька команда вважалася одним із найсильніших клубів Європи середини 1950-х років і мала у складі кількох гравців збірної Франції.Фінал відбувся на стадіоні «Парк де Пренс» у Парижі за присутності понад 38 тисяч глядачів. Початок матчу склався на користь «Реймса». Уже на 6-й хвилині Мішель Леблон відкрив рахунок, а через чотири хвилини Жан Темплен подвоїв перевагу французького клубу — 2:0.«Реал» швидко повернувся в гру. На 14-й хвилині Альфредо Ді Стефано скоротив відставання, а на 30-й хвилині Ектор Ріаль зрівняв рахунок. До перерви команди обмінялися ще одним голом: спочатку Мішель Ідальго знову вивів «Реймс» уперед, але Маркітос відновив рівновагу. Перший тайм завершився з рахунком 3:3.У другому таймі гра залишалася відкритою. Обидві команди створювали моменти, але вирішальним став епізод на 79-й хвилині. Ектор Ріаль забив свій другий гол у матчі та приніс мадридцям перевагу — 4:3.У заключні хвилини «Реймс» намагався відігратися, однак оборона «Реала» втримала результат. Фінальний свисток зафіксував перемогу іспанського клубу з рахунком 4:3.Так «Реал» став першим володарем Кубка європейських чемпіонів. Цей успіх поклав початок періоду домінування мадридського клубу в новому турнірі. Після перемоги 1956 року команда виграла ще чотири наступні розіграші поспіль і встановила рекорд, який залишається унікальним в історії головного клубного турніру Європи.#історіяфутбола
TGLIST.COM.UA
