🇵🇱Польща - 🇺🇦Україна - 0:2 - товариський матч - 31.05.2026 - відео огляд матчу🇺🇦(34)⚽️ Яремчук - 0:1🇺🇦(44)⚽️ Ярмоленко - 0:2Поляки з самого початку матчу почали дуже жваво — тотальний пресинг по всьому полю й повністю закрили нашу збірну на її половині поля. І тут, як не дивно, захист збірної України загалом відбивався протягом усього матчу досить непогано. З відвертих помилок був лише «привіз» від Матвієнка, який не завершився голом лише завдяки реакції Трубіна. Але сталося це вже за рахунку 2:0. Сподобався Сарапій, який підчищав усі огріхи інших гравців і, на мій погляд, був найкращим у захисті, якщо не в матчі загалом.Проблема була в іншому — у нездатності виходити в контратаки. Те, що пройти через центр не вдасться, стало зрозуміло ще на початку гри. Але залишалися фланги. І тут, найімовірніше за вказівкою тренера, ні Миколенко, ні дебютант Романчук практично не залишали своїх позицій. Були спроби закидати м’яч на Яремчука або Судакова. Але перший уже не має потрібної швидкості (хоча володіє чудовим тактичним чуттям, що й довів, забиваючи другий м’яч у матчі). А другий не виходив на поле вже кілька місяців і повністю не набрав форму. У підсумку хтось один попереду отримує м’яч, а поруч нікого немає. І вся команда суперника встигає повернутися назад.Другий гол Україна забила саме після того, як Миколенко підключився флангом і здійснив ривок із м’ячем. А перший гол став наслідком того, що українці скористалися плутаниною поляків у центрі поля — Яремчук зумів увірватися вперед і ще й добре та точно пробити з досить далекої дистанції. Булка (воротар Польщі) явно не очікував удару. У підсумку вся гра України зводилася до спроб позиційних атак, які завершувалися рівно нічим.У сучасному футболі позиційні атаки приносять успіх тоді, коли суперник суттєво поступається в класі. Якщо ж команди хоча б приблизно рівні за силою, такі атаки зазвичай завершуються тупцюванням навколо штрафного майданчика, поперечними передачами й втратою м’яча. Після чого через високо підняту лінію захисту можна отримати швидку контратаку та загрозу власним воротам. Власне, саме це ми всі бачили вчора у фіналі Ліги чемпіонів. У сьогоднішньому ж матчі збірна України рідко доходила навіть до стадії позиційних атак.Загалом Україна провела менше десяти повноцінних атак за матч і лише п’ять разів пробила по воротах. Поляки били майже втричі більше — 14 разів. Щоправда, у площину воріт влучили лише двічі.Можливо, Мальдера вирішив повністю будувати гру від оборони. Але тоді потрібні швидкі вінгери та півзахисники, здатні віддати точний довгий пас або виконати якісний навіс. А саме з цим були проблеми.Другий тайм поляки теж розпочали з натяком на пресинг, але обидва тренери приблизно до середини тайму вирішили не «вбивати» футболістів у товариському матчі й масово почали випускати молодь та резервістів. Тому кінцівка зустрічі пройшла більш-менш спокійно, хоча й з певною ігровою перевагою поляків.Що маємо в підсумку? Зіграли у щось на кшталт «автобуса». Не знаю, чи було це задумом тренерського штабу, чи так склалася гра. В обороні, якщо не враховувати відвертий ляп Матвієнка, зіграли доволі непогано. Пресинг і фізична готовність — дуже посередні, хоча варто зробити поправку на кінець сезону. Щоправда, поляки перебували в тих самих умовах.Щодо розвитку атак — усе виглядало дуже погано, попри два забиті м’ячі. Результат отримали. Як це працювало б в офіційному матчі — сказати важко. Моя особиста думка: склад потрібно кардинально переглядати. Постійно сидіти в «автобусі» вийде далеко не проти всіх суперників. Потрібні швидкі вінгери, нормальний диспетчер у центрі поля, насамперед із хорошим тактичним баченням гри. Усій лінії атаки потрібно серйозно покращувати гру без м’яча. Відкриватися майже ніхто чомусь не хотів. А з центрфорвардом проблема вже давно стала хронічною й навряд чи буде вирішена найближчими роками. Доведеться якось використовувати тих, хто є.