Чому вдалий удар по Кстово продовжує тиск на Москву після наших зальотів дронів до столиці боліт.Коли ми чуємо про черговий приліт по російському нафтопереробному заводу, у стрічці новин зазвичай миготять загальні фрази про топ-5 найбільших підприємств та абстрактні мільйони тонн нафти на рік. Але давайте закопаємося у конкретну залізничну та трубопровідну логістику, щоб зрозуміти, куди саме прийшовся цей хірургічний удар та чому від нього зараз тріщить паливний купол навколо Москви.Нічне влучання дронів по заводу "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" у Кстово припало на установку первинної переробки нафти АВТ-6. Це серце заводу, осінтери вже точно визначили цю установку, додам в коментарі. Саме тут сиру нафту, яка магістральними трубами "Транснєфті" качається прямо із Сибіру, зневоднюють та розділяють на фракції.Без роботи АВТ-6 усі наступні високотехнологічні установки для виробництва бензину та авіагасу просто залишаються без сировини. Швидко полагодити таку махіну в умовах санкцій неможливо, бо вона нашпигована західною автоматикою та компресорами. Тим паче, завод отримує повторне ураження, руйнуючи всі попередні спроби росіян провести хоч якийсь ремонт.Але найцікавіше починається у логістиці "на вихід", адже Кстово заточене не на далекий експорт морем (не нафти, а вже продуктів з неї), а на пряме забезпечення паливом Центрального федерального округу РФ і безпосередньо Москви. Завод з'єднаний окремим нафтопродуктопроводом з Московським кільцевим продуктопроводом. Це та сама артерія, яка живить автомобільне кільце навколо столиці півнів та забезпечує авіаційним гасом три найбільші московські аеропорти - Шереметьєво, Домодєдово та Внуково. Зупинка переробки у Кстово означає, що паливо для цивільної та військово-транспортної авіації під Москвою тепер доведеться тягнути цистернами залізницею, яка й без того перевантажена.Паралельно Кстово є початковою точкою великого продуктопроводу "Север", яким дизель стандарту Євро-5 йде на Балтику в порт Приморськ (який ми також зупиняли).Виведення з ладу АВТ-6 автоматично обрізає експортні обсяги та позбавляє компанію "Лукойл" валютної виручки. До того ж, саме цей НПЗ тримає баланс фірмового бензину на заправках "Лукойлу" в усьому московському та поволзькому регіонах. Тепер, щоб не допустити порожніх стел на своїх АЗС у Москві чи Нижньому Новгороді, компанії доведеться закривати дірки закупівлями у конкурентів або везти паливо аж із Пермі, де заводи теж періодично палають.Ефект від удару подвоюється через географію. Одночасно з Кстово під ураження вчора потрапила нафтоперекачувальна інфраструктура у Ярославлі. Саме Ярославль та Кстово - це два головні опорні стовпи, які закривали потреби Москви та логістику Західного військового округу. Зазвичай, коли лягав один завод, Москва перехоплювала паливо з іншого. Одночасний тиск на обидва вузли ламає ці резервні схеми та створює каскадний дефіцит. Росіяни змушені маневрувати залишками, розпорошувати свої дефіцитні комплекси ППО з фронту для захисту тилових труб і думати, чим заправляти літаки та танки, коли власна первинна переробка по трохи втрачає потужності. Резервуарний парк на всіх об'єктах, куди прилітають наші дрони - це також потужності.Тепер головне питання - хто ж спробує підставити плече та замінити Кстово й Ярославль у цій безнадійній спробі врятувати Москву від паливного голоду?Варіантів у Кремля залишилося критично мало. Перший - це Московський НПЗ у Капотні, який належить "Газпромнєфті". Він розташований прямо в межах столиці боліт і дає понад десять мільйонів тонн переробки на рік. Саме Капотня зараз почне працювати на межі своїх технологічних можливостей, намагаючись залити авіагасом Шереметьєво та Внуково замість Кстово. Але Капотня вже відчуває постійний тиск наших дронів, і збільшення навантаження лише робить її ще більш пріоритетною мішенню.