Зізнаюсь, в мене є улюблене місце, куди щоразу хочу повертатись. Це місце сили. Місце, де лише свої. Воно може бути будь-де: у лісах на Харківщині, за териконами Донеччини чи серед широких степів Півдня…  Цього разу — це Донецька область, де зібрались підрозділ «Барні» на чолі зі Степаном Барною, Володимир Борисенко, Олександр Погребиський з бійцями 53 ОМБР, 5-та штурмова бригада, легендарні «Shadow», десантура зі славетної 80-тки та 77-ої та круті хлопці з 209 батальйону ТрО. Постійно з Києва привозимо хлопцям та дівчатам вантажі з «подарунками» — цього разу це паливозаправник, розвідувальні та ударні дрони, пікапи, окопні РЕБи.  Бути в колі з цими воїнами — цінно. Чого варті бодай лемківські жарти нашого Степана Барни, розповіді про знищені колони російської техніки під Курськом чи фронтове привітання з днем народження. А ще купа посмішок, сміху та розмов… Це дає не збиватись з курсу та віднаходити сили для щоденної роботи. Тут, на фронті, складно, часом дуже важко, бо воїни без відпочинку вдень та вночі знищують ворожі позиції, склади та живу силу супротивника. Але варто зберігати оптимізм попри всі труднощі та перепони. Коли їм важко — ми не маємо права на відпочинок чи «канікули», тому продовжуємо щотижня возити їм необхідне. Бо тільки так можна перемогти.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter