Місією судді є саме здійснення правосуддя, тому твердження, що невиконання суддею основної функції (неприбуття до суду, до якого його відряджено для здійснення правосуддя) не може містити складу дисциплінарного проступку та що така поведінка не підриває авторитету правосуддя, є помилковими. До таких висновків дійшла ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/122272995 від 03.10.2024 у справі № 990SCGC/13/24, погодившись з тим, що факт неприбуття судді для здійснення правосуддя на виконання рішення Голови Верховного Суду (жовтень 2022) свідчить про нехтування обов`язками судді та морально-етичними принципами поведінки судді, прояв неповаги до інших суддів, і, як наслідок, про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду). При цьому було зауважено, що ухвалюючи рішення про відрядження судді, Голова Верховного Суду виконував визначені законодавством повноваження. Висновок ВРП про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади судді було визнано правильним.