Після виходу з нарадчої кімнати суддя проголосила вступну та резолютивну частини рішення Харківського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні позовних вимог.    Наступного дня, ухвалою, постановленою в порядку письмового провадження, було внесено зміни до резолютивної частини скороченого тексту рішення, унаслідок чого зміст резолютивної частини рішення суду набув протилежного вирішення.     ВПВС в постанові  https://reyestr.court.gov.ua/Review/137414097  від 14.05.2026 у справі № 990SCGC/16/25 зазначила, що зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя в демократичному суспільстві, яка полягає в необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом.      Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність.     Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя.      Водночас, після встановлення у діях судді складу проступку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII, ВРП була юридично обмежена у виборі виду дисциплінарного стягнення та могла застосувати лише ті заходи дисциплінарного впливу, які допускаються законом для такого виду дисциплінарного проступку.       Незважаючи на це, ВРП застосувала до судді   дисциплінарне стягнення у виді попередження, тобто стягнення, застосування якого в такому випадку прямо заборонене законом.     Оскільки допущене порушення є істотним і вплинуло на зміст ухваленого ВРП рішення, ВПВС дійшла висновку про наявність підстав для його скасування