Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п. 8.10 постанови ВПВС від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).      Підставами його процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час процесу, а не до його початку.      Поширення законної сили судового рішення на правонаступників сторін відбувається у тих випадках, коли правонаступництво має місце після ухвалення рішення у справі.      За обставинами справи після смерті відповідача суд першої інстанції продовжував розгляд справи  та ухвалив рішення щодо нього, вважаючи відповідача належним чином повідомленим.      Апеляційний суд ухвалою залучив до участі у справі правонаступника відповідача та розглянув справу, ухваливши постанову року про залишення рішення суду першої інстанції без змін.       ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/136784631  від 13.05.2026 у справі № 367/8835/16 зауважила, що такий підхід фактично допускає можливість існування та залишення в силі судового рішення, ухваленого щодо особи, яка на момент ухвалення рішення вже не мала цивільної процесуальної правосуб`єктності.       Це суперечить самій природі цивільного судочинства, вимогам участі належної сторони у процесі, а також гарантіям справедливого суду і принципу змагальності сторін.        Адже смерть сторони до ухвалення рішення зумовлює відсутність належного суб`єкта, щодо якого суд взагалі міг ухвалити рішення.