Філологічний та логічний аналіз поняття «істотне порушення учасником іспиту порядку складення іспиту» дозволяє виснувати, що під таким порушенням слід розуміти умисне (свідоме) грубе нехтування правилами складання іспиту, або зневажливе ставлення до цих правил, яке вплинуло на складання кваліфікаційного іспиту самого учасника, який допустив це порушення, або інших учасників кваліфікаційного іспиту». Позивачка факт використання тексту Рішення КСУ під час виконання практичного завдання не заперечує, не покликається на відкриття цього Рішення з необережності (випадково), а наполягає на тому, що вона свідомо його використала під час виконання практичного завдання для того, щоб обґрунтувати і вмотивувати рішення у модельній справі. Водночас позивачка мала демонструвати належну обачність та обережність при роботі з джерелами інформації під час іспиту, а також враховувати під час виконання практичного завдання вимоги встановлених щодо всіх учасників правил. Поняття академічної доброчесності, визначене у ЗУ № 2145-VІІІ «Про освіту», не розповсюджується на правовідносини, що виникають під час оцінювання кандидатів на посаду судді у межах процедури кваліфікаційного іспиту. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/125673629 від 25.02.2025 у справі № 990/190/23 погодилась з обґрутнованістю рішення ВККС щодо визнання позивачки особою, яка не склала кваліфікаційного іспиту.