У Покрові відкрили меморіальні дошки на честь Максима Поночовного та Дмитра ВарзараСьогодні на будівлі ліцею №5, де навчалися воїни, було урочисто відкрито меморіальні дошки загиблим Захисникам.Вшанувати пам’ять Героїв прийшли рідні, друзі, колектив ліцею, представники влади та громади. Лунали теплі слова вдячності Захисникам, які стали на захист України.Максим Поночовний народився 23 березня 1986 року. З дитинства вирізнявся серйозністю, працелюбністю, внутрішньою гідністю та відповідальністю.Повну середню освіту він здобув у школі №5. Після чого навчався у ПТУ№50, обравши професію зварювальника, якій присвятив усе трудове життя. Сумлінно працював на підприємствах “Ангоб”, “Резинопласт”, “Нікопрогресбуд”. Мав гарну родину, був турботливим батьком сина та доньки.З повномасштабним вторгненням рф став до лав ЗСУ. Служив кулеметником у окремій десантно-штурмовій бригаді десантно-штурмової роти. Серед побратимів мав авторитет, умів підтримувати бойовий дух.29 жовтня 2024 року Максим Поночовний загинув під час штурмових дій ворога поблизу населеного пункту Погребки на Курщині. Йому було 36 років…За відданість присязі Максима Поночовного нагороджено орденом "За мужність"  III ступеня.Дмитру Варзару було 42 роки, коли він віддав найдорожче за незалежність рідної землі.Він народився 19 січня 1983 року.З дитинства вирізнявся добротою, почуттям гумору, щирістю. Захоплювався футболом, музикою, малюванням, цікавився технікою.Навчався у школі №5. Закінчив вищу комп'ютерну школу у Дніпрі. Здобував освіту у Дніпропетровському аграрному університеті.Працював на заводі «Стеко», пізніше — на керамічному заводі в Одесі.З повномасштабним вторгненням рф став на захист України. Пройшов навчання у Польщі за програмою НАТО. Служив механіком відділення дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем на Харківському напрямку. Був відповідальним, надійним, завжди готовим підтримати побратимів.Дмитро Варзар загинув 9 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Милове Куп’янського району. У нього залишилися батьки, дружина та син.Присутні вшанували пам’ять  полеглих Захисників України хвилиною мовчання. До портретного зображення лягли живі квіти — символ вічної пам’яті, вдячності та глибокої шани.Пресслужба міського голови.