"Влітку сорок п"ятого мене перевели до німецького міста Обердорф, де я разом з іншими офіцерами проводив військові заняття з підрозділами майбутньої української армії. Вишколом вояків займався також мій заступник Юрій Повстенко, син відомого київського архітектора який всею сім"єю виїхав за кордон. (Пізніше Юрій Повстенко брав участь в американо-корейській війні у чині майора американської армії.)За рішенням уряду УНР ми готували парашутні відділи, що в СРСР називалися десантом. Подібні відділи готувала і ОУН. На випадок війни ці команди мали б відіграти важливу роль у воєнних операціях. Я мав бесіди з поінформованими особами з американських військових кіл, які запевняли, що така війна ось-ось розпочнеться. Ми, патріоти України, не хотіли, аби вона застала нас зненацька. Свідомі українці, що мешкали за межами України, були готові на поклик Батьківщини в дуже короткий строк створити не одну, а декілька армій. Та вже наприкінці сорок п"ятого, якгрым серед ясного неба, ми почули : припинити військовий вишкіл і