Лист Гауптштурмфюрера (?) Тео Фішбаха, офіцера СД 30-ї дивізії Ваффен-СС до дружини Магделіни. 28.8.1944Моя кохана дружино,Сьогодні знову день, який обіцяє бути для нас насиченим подіями. Я не можу позбутися тяжкого внутрішнього відчуття, що сердить мене: чи вдасться мені дійти до кінця?І чи можу я щось зробити проти перебігу подій? Наші дні завжди напружені, і ситуація не прояснюється. Тож я сідаю за стіл, приймаючи речі такими, якими вони є, з думками про тебе, моя люба.Сьогодні я маю менше підстав почуватися так, як почуваюся, адже вперше за вісім тижнів надійшла пошта. Попри серйозність ситуації, це хвилює, наче маленьке свято — вісім тижнів і перша звістка від тебе, і ти пишеш, що з тобою все гаразд.Повітряні небезпеки оминули тебе, слава Богу. Квартиру — ні, але головне, що ми обоє живі. Доля може змінитися, усе можна замінити, окрім життя дорогих людей — тоді душі залишаються з ранами, що не загоюються.Отже, цього разу знову все минуло добре, матеріальні речі врятовані. Меблі більшої цінності, можливо, варто було б перемістити в безпечніше місце.Твої листи від 5-го і від ? числа, які я сьогодні отримав, попри їхню стислість, говорять мені багато. Їхній звичний тон пробуджує в глибині душі щасливі спогади, що навіть у випробуваннях дарують радість і дають відчути єдність наших думок — таку втішну під теперішніми загрозами.Дяка долі й тобі, що здійсните обіцянки минулого.0, 2 година після півночі.Втомлені очі хочуть заплющитися. Служба забирає весь мій час, але ти завжди в моїх думках. Засоби до існування можуть стати обмеженими — про це говорять як ніколи раніше, і ніхто не розуміє цього краще за тебе.Тож мужність має промовляти понад усе, і замість того, щоб холоднішати, люблячі думки мають бути захистом.Бажаю тобі доброї ночі й обіймаю в любові.Твій вірний Тео. Капітан Тео Фішбах потрапить в засідку 2-го батальйону ім. Тараса Шевченка 31 серпня, через 3 дні після написання листа. В бою з українцями він загине, цей лист буде забрано з його тіла. Дружина так ніколи і не отримає його.Примітка: 2-й батальйон ім. Тараса Шевченка - це колишній 2-й батальйон 2-го полку 30-ї дивізії Ваффен-СС, який перейшов до французького резистансу в ніч з 26 на 27 серпня 1944р. Про це була стаття на каналі. Ось тут.