Зернова домовленість важлива для Путіна. Більш того, вона йому потрібна. Це можливість торгуватися із Заходом та Туреччиною щодопитань, які до агросфери не належать. І взагалі можливість торгуватися. А от будь-яка працююча конструкція без Росії для Путінавиглядає як жах, адже це покаже, що в Чорному морі його помножили на нуль і геополітичний вплив РФ в частині Чорного моря прагне до нуля. Це вже не просто про слабкість, це про геополітичний занепад у критичному для РФ регіоні. Тому Кремль завдаватиме ударів, щобзапобігти зерновому чи іншому експорту без його згоди. Зростання загроз призведе до зростання страхових премій та компенсацій, це добре розуміють у Москві. Путін дуже хотів би "продати" продовження зернової домовленості Ердогану. В нього є, про що з ним говорити. Він також розуміє, що китайцям припинення зовсім не подобається. Тому він намагатиметься домовитися. Крім того, він вміє читати геополітику - Захід багато разів засудив припинення, але реальних дій немає, а значить, як думає Путін, Захід не має волі діяти жорстко та/або хоче домовитися. Адже Захід розумів, що Путін не продовжить зернову конструкцію, оскільки він хоче показати себе не слабаком всередині РФ і отримати хоч щось в сенсі послаблення санкцій - вони діють повільно, але їх дія почала кусатися. Тому відповідь на його дії мала б бути готовою заздалегідь, але її немає і це створює для Путіна простір для геополітичного маневру - зацікавлених у продовженні багато. Але Кремльперейшов, можливо, сам не до кінця це розуміючи, нову важливу лінію, тепер це його війна проти всіх, адже страждає весь світ і Кремль цього свідомий. "Хай всім буде гірше"- тепер це один з принципів російської війни - хтось зрозуміє це сам, іншим ми маємо пояснити.