Від "я собі не подобаюсь" до "я нічого не відчуваю" Або як травмується сексуальність?
🧸

Прийняттям чужих нереалістичних фантазій щодо власних бажань і задоволення 🪅 підміною понять і потреб коли "турбота" про зовнішність штовхає приймати насильство як норму 🎭 відмовою від тіла щоб зберегти безпеку ♠️ відмовою від близькості щоб зберегти себе 🚫 відмовою від себе щоб зберегти стосунки тут можуть бути ваші варінти
До того моменту як ми досягнемо сексуальної зрілості 🔞 наші тіло і психіка вже можуть втратити свою цілісність. Бо поки наша сексуальність формувалась від народження до зрілості ми проживали безліч як позитивного, так і негативного досвіду. Якщо переважав суб'єктивно негативний, то скоріш за все, наше тіло і психіка вже втратили цілісність або мають рубці, які неминуче будуть відбиватися в нашій сексуальності.
Як саме? А як завгодно Не обов'язково як чуттєва проблема, чи хвороба Сексуальність може стати як суб'єктивною опорою чи "інструментом", так і хворобою і болем особистості
Яким в ітозі буде симптом - чи то про тривогу, чи про їжу, чи про стосунки, чи про задоволення - то вже питання творчих особливостей виживання психіки.
🧩

Від сексуального дискомфорту "я собі не подобаюсь" до сексуального розладу "я не знаю що таке збудження" - симптоми можуть приймати будь яку форму
На практиці ми зтикаємось з задачею - як "впізнати" запит клієнта, як зрозуміти про що ❓️❓️ він/вона насправді каже :
коли запит насправді про сексуальність чи секс?
коли запит не про секс, але сексуальність вже виконує значущу функцію?
коли формальний запит клієнта про секс насправді взагалі не про секс?
❓️

І що це взагалі таке той секс і сексуальність?