Страх нашкодити як єдина робоча емоція терапевтаЕтичні норми в психотерапії часто сприймаються як система зовнішніх обмежень або контролю діяльності психолога. Однак їхня ключова функція інша.Етика — це механізм професійної самозахисної регуляції. Вона зменшує ризик дій, які можуть призвести до шкоди клієнту та до професійного руйнування самого терапевта.Будь-яке терапевтичне втручання потенційно активує в клієнті вразливі, інколи дезорганізуючі психічні процеси. За відсутності чітких етичних меж психолог може: — спровокувати афект, який не зможе утримати;— увійти в подвійні стосунки (наприклад, дружбу з клієнтом), що зруйнують терапевтичний контейнер, викличуть моральний ррздрайв у терапевтвта;— взяти на себе відповідальність, яка перевищує його професійні можливості.Ці ситуації небезпечні не лише для клієнта. Вони часто завершуються емоційним вигоранням, почуттям провини, професійною дезорієнтацією або виходом з професії.Саме тому етичні норми — це не заборона на близькість, а спроба мінімізувати ризик шкоди, коли страх нашкодити є не слабкістю, а показником професійної зрілості.А як ви ставитесь до етичних норм, що вас хвилює в цьому питанні? Пишіть під постом.А 19 грудня відбудеться вебінар, присвячений етичним ризикам у психотерапевтичній практиці та способам їх утримання.Хто планує долучитися / приїхати — напишіть «+» у коментарях або в приватні повідомлення.Тетяна Павленко