Частин 2: Сполучна тканина

Сюди можна віднести:
• Зв'язки
• Сухожилля
• Фасціальни система (в т.ч. епімізій, перимізій та ендомізій)

Відсутні дані, які би показували подовження зв'язок у людей. Взагалі❗️ ️️️️️️До речі, це стосується і людей з контрактурами, але про це в наступному дописі.

Зі сухожиллями ситуація схожа, але дещо цікавіша. Так само немає даних, щоб вони могли хоч на скількись подовжитись. Зате є дані, що їх довжина не змінюється внаслідок навіть тривалих тренувань. Тобто можна говорити, що сухожилки, як і кістки, після завершення періоду росту людини, не змінюються в довжині. Є дані, що вказують на деякі зміни механічної поведінки (вязкість та здатність до розягу), але вони настільки незначні, що навіть не буду на цьому зупинятися.

А тепер найцікавіше – фасціальна система.
В нашому професійному середовищі всю сполучну тканину навколо та всередині м'язу прийнято називати фасцією. Хоча термінологічно це не зовсім вірно. На зображеннях показані різні рівні сполучної тканини: від більш поверхневого до глибшого
Зображення1️⃣️ ️️️️️ – епімізій та перимізій
Зображення2️⃣️ ️️️️️ – ендомізій

На зображенні3️⃣ показаний перимізій розтягнутого м'язу і видно, як колагенові нитки шикуються в одному напрямку. Тобто видно, що відносно хаотично упорядковані волокна витягуються вздовж лінії натягу. Але вони і відносно швидко повертаються до початкового стану коли розтягуючий вплив закінчується. На цьому і базується пояснення ефекту подовження цих фасціальних шарів. Є деякі триваліші механічні зміни (напр. зниження жорсткості тканин), але, як і з сухожилками, практичне значення цього ефекту є невеликим.

Якщо порівнювати склад сухожиль та сполучної тканин м'язу, то можна побачити, що їх компоненти дуже схожі (і там, і там колаген), але вони сильно відрізняються структурно. В перимізію та ендомізію він впорядкований наче гармошколю, яка вирівнюється при розтягу. В той час, як колаген в сухожилках, в принципі, впорядкований в одному напрямку і більше схожий на канат – тому практично не розтягується. Цим можна пояснити різницю в тому, як вони деформуються під впливом розтягу.

Хоча не зайвим буде уточнити, що всі з перелічених структур мають певний діапазон деформації. Але це більше схоже на жорстку резину, яка може дещо розтягнутися в момент впливу і потім повертається до вихідного стану.

На завершення хочу додати, що науковим обгрунтуванням дисфункцій фасції займалась одна група вчених. Ці ж самі люди і проводять курси по т.з. "фасціальним мануальним маніпуляціям".
Але незалежні дослідники не підтверджують їх гіпотез.

Також Томас Маєрс, який багатьом відомий у зв'язку з цим напрямком, є практикуючим спеціалістом, але серйозними дослідженнями ніколи не займався. Також він чесно у своїй книжці пише, що його ідея «анатомічних ланцюгів» є більш концептуальною ніж підтвердженою якимись серйозними даними.

Фізична терапія - Vanguard PT