🩺 🧠 Психоорганічний синдром: структура та клінічні проявиПсихоорганічний синдром — клінічний синдром, що характеризується комплексом когнітивних, емоційно-афективних і поведінкових змін, зумовлених органічним ураженням головного мозку. Може проявлятися при різних за природою патологічних процесах, а в окремих випадках — бути наслідком поєднання кількох етіологічних чинників.💡 Належить до класичних клініко-описових синдромів і не виділяється як окрема діагностична категорія в DSM-5-TR та МКХ-11.
🧠 Що входить у структуру синдрому?

Класично синдром описують тріадою Вальтер-Бюеля:1⃣ Порушення пам’яті — найчастіше спостерігається гіпомнезія; можливі амнезії, псевдоремінісценції та конфабуляції.2⃣ Зниження інтелекту — труднощі абстрагування та узагальнення, формування суджень і умовиводів, зниження здатності до критичного осмислення.3⃣ Нетримання афекту — ослаблення контролю над емоційними реакціями; може проявлятися плаксивістю, дратівливістю та поєднуватися з вираженою емоційною лабільністю.

📌 Загалом, клінічна картина може відрізнятися залежно від локалізації, характеру та обсягу ураження головного мозку.🧩 Варіативність клінічних проявів

Залежно від домінуючих проявів традиційно описують кілька клінічних варіантів синдрому:🔹 виснажуваність і зниження працездатності — астенічний;🔹 дратівливість та афективна вибуховість — експлозивний;🔹 ейфорія та зниження критики — ейфоричний;🔹 апатія та зниження ініціативи — апатичний.🏥 Лікування і тактика ведення⚠ Єдиного підходу до лікування психоорганічного синдрому немає. Тактика ведення визначається основним захворюванням, характером і вираженістю клінічних проявів.❇ Може включати етіотропне та патогенетичне лікування, симптоматичну терапію, а за наявності когнітивних і функціональних порушень — реабілітаційні та нейропсихологічні втручання.#психоорганічнийсиндром #психопатологія #психіатрія