ППО Львівщини(резервна група) | Повертаючись учора зі сходу, прочитав чергову порцію «надихаючого» лай...

Повертаючись учора зі сходу, прочитав чергову порцію «надихаючого» лайна від Зеленського. Цього разу він знову висловився про повернення чоловіків з-за кордону. Частина 1 Корінь нашої трагедії — в інтелектуальній неспроможності керівництва. Пам'ятаєте коли медійні маріонетки Банкової які працюють на москалів, на кшталт Арестовича годували націю казками про «закінчення війни за 2-3 тижні»? Чому вони це озвучували? Бо Зеленський і його оточення щиро в це вірили. Це не була тактика заспокоєння — це був їхній реальний рівень аналітики.Саме з цього інтелектуально рівня та інфантилізму виросло рішення про заборону виїзду чоловікам. Влада по своїй тупості, щиро вірила, що за 2-3 тижні, максимум місяць все закінчиться і вони відкриють кордони. І замість того, щоб розробити прозору систему мобілізації, ротацій, бронювання та мобілізаційного резерву, влада просто закрила кордон. Результат? Україна отримала не монолітний тил, а багатомільярдну корупційну екосистему. Коли держава забороняє те, що є природним правом людини, вона не зупиняє процес — вона просто переводить його в тінь. Гроші, які могли б купувати дрони через офіційні збори чи податки, осідають у кишенях дотичних людей та «рішал» на Банковій.Багато обожнюють посилатися на ізраїльську модель, де резервісти з усього світу штурмують аеропорти, щоб встигнути у свої частини. І в цьому є фундамент цієї моделі — суспільний договір. В Ізраїлі кордони відкриті, бо держава довіряє громадянину, а громадянин поважає державу. Там працює не страх перед кордоном, а неминучість санкцій: ігнорування повістки — це цивільна смерть, втрата майна та статусу.В Україні ж Зеленський запровадив режим «колективної підозри». Він не вірить, що українець може залишитись, або повернутися сам, бо ставить себе на місце того чоловіка. Це і є головна ментальна прірва між народом і зеленою владою. Люди розуміють відповідальність: якщо ми втратимо державу, нам не буде де жити і куди повертатися. Моя родина наприклад живе в країні з найсильнішою економікою світу. Чи міг би я купити собі інвалідність чи перейти Карпати «зеленкою»? Безумовно. Але я тут, бо це мій обов’язок. Я хочу щоб мої діти мали свою державу, в яку вони будь якої митрі могли повернутись і країну де би я міг жити в старості. І таких, як я — мільйони. Але для «найвеличнішого» ми — лише ресурс, бо він порівнює себе з нами. Він думає, якщо він 4 рази ігнорував мобілізацію, то і ми будемо так само ігнорувати. Цинізм Зеленського досягає апогею, коли він говорить про повернення біженців, водночас виштовхуючи з країни найбільш боєздатний ресурс. Рішення не мобілізувати молодь до 25 років у країні, що веде війну за існування — це стратегічний злочин.Давайте відкинемо демагогію, співчуття(бо мова іде про виживання держави та нації) і подивимось на фізіологію. Сучасна війна — це динаміка, дрони, багатокілометрові марш-кидки з вагою 30+ кг. Чоловік 45-60 років фізично не здатний на таку динаміку. А чоловік 60+ якому влада дозволила підписувати контракт, так тим більше. Нікому з командирів не потрібні такі чоловіки. Я порівнюю свій сьогоднішній стан із тим, яким я був 12 років тому на початку АТО. Моя ефективність впала на 70%, бо ресурс організму вичерпано. А 20-річний хлопець — це енергія, реакція і здатність навчатися. Замість того, щоб створити професійну армію молодих, влада перетворила фронт на «дім престарілих», де люди помирають не тільки від дронів та куль, а від інфарктів та хронічних хвороб.