Карл Густав Юнґ, видатний дослідник архетипів, найфіліґранніше пояснив природу тиранів: «Бути вразливим означає бути тираном, який намагається опанувати обставини за допомогою насильства. Неадаптовані люди стають тиранами, щоб керувати своїм життям. Вони досягають свого роду адаптації, пригнічуючи всіх інших".Психоаналітики можуть побитися між собою, сперечаючись за право дати свій діяґноз першій лінійці наших керманичів. Та всіх їх об’єднує саме вона – токсична й виразно-хвороблива вразливість. Намагаючись опанувати всі свої пробоїни грандіозних розмірів, вони тому й зодягнулися в панцир мілітарі. Вся ця екстравертна чегеварівщина, генеральський почерк, показовий army-style, хакі в кольорах і силачество в повадках – усі ці загравання а-ля сильна рука видають таку гігантську вразливість, яку вже не можливо нічим прикрити, крім броні.У парамілітарну стилістику, що характерно, вдарилися всі найбільш світські, далекі від армійщини діячі, які перед війною були уособленням цілком протилежних якостей. Узагалі протилежних. Давати розпорядження в наказовому тоні чи ультимативно веліти суперечить природі цих людей.Тому з них прекрасні тирани, узурпатори, одноосібники, гегемони, автократи. Це єдина психопатійна маска, яка розміром перевищує діру вразливості й ніякості.