Source
Ostap Drozdov | Любителям інтелектуальних розмислів замість тістечка до ранкової кави ...
5 040 Views/Reach
2026-10-04 05:24
Message №6071
Любителям інтелектуальних розмислів замість тістечка до ранкової кави – уривки статті Norton Herskar (мережевого аноніма-аналітика, який час до часу публікує постмодерні філософські тексти). Цей – про так звану радикальну гостинність. Витяги:
… Сучасна демократія в дійсності є охлократією (владою натовпів) і приводить до влади таких правителів, які вважають цинічне знущання над логікою, правдою і здоровим глуздом чимось істинним.
… Сучасний мультикультуралізм – це інакшими словами "радикальна гостинність", яка передбачає безсуб'єктність господаря, його самоусунення перед гостем (чужим).
… Суб'єктність проявляється через здатність визначати межу. Суб'єктом є той, хто розрізняє своє й чуже, дозволене й недозволене.
… Мультикультуралізм - це зовсім не "гостинність" до чужого, а схилення господаря до саморозлюднення. Коли господар як суб'єкт остаточно зникає, залишається не "гостинність", а порожнеча.
… Людина може мати моральний обов'язок допомогти чужинцю, але з цього не випливає, що політична спільнота зобов'язана скасувати відмінність між своїм і чужим, між громадянином і негромадянином.
… Гостинність не означає, що кожен має право увійти. Вона означає, що господар має право відкрити двері і здійснити акт щедрості.
… Можливість тримати двері зачиненими робить гостинність чеснотою. Якщо громадянин не має права сказати, що його етнічна, расова, культурно-політична спільнота має певні межі, тоді гостинність перестає бути гостинністю і перетворюється на самозаперечення.
… Відмова від власного Я, небажання бути собою є формою відчаю і духовної смерті. Розмиття меж між Своїм і Чужим є проявом колективного психозу Європи. … Європейські народи маскують своє бажання зникнути під виглядом абсолютної, універсальної гостинності. У марксизмі це безкласове суспільство. У радикальному універсалізмі це людство без політичних кордонів. Це суспільство без традиції, людина без раси, національності, ідентичності.
… Якщо послідовно усунути владу господаря визначати межі власного дому, то влада не зникає. Вона переходить до того, хто визначає те, чого господар більше не має права визначати.
... Постмодерна деконструкція меж призведе до повторення тоталітарних катастроф, але з іще більш руйнівними наслідками.
… Сучасні еліти монополізували право визначати, хто є жертвою. Зокрема, ним є чужинець, якому нібито загрожує репресивна нормативність етнічно однорідного суспільства.
… Будь-яка спроба захистити власні межі (свій дім, культуру, етнос) миттєво таврується як агресія та нетерпимість.
… Створюється глобальний простір, в якому немає ні своїх, ні чужинців. У ньому є лише атомізовані індивіди без ідентичності, позбавлені права на розрізнення і повністю підпорядковані необмеженій владі маніпуляторів, які панують в цьому просторі порожнечі.
… Сучасна демократія в дійсності є охлократією (владою натовпів) і приводить до влади таких правителів, які вважають цинічне знущання над логікою, правдою і здоровим глуздом чимось істинним.
… Сучасний мультикультуралізм – це інакшими словами "радикальна гостинність", яка передбачає безсуб'єктність господаря, його самоусунення перед гостем (чужим).
… Суб'єктність проявляється через здатність визначати межу. Суб'єктом є той, хто розрізняє своє й чуже, дозволене й недозволене.
… Мультикультуралізм - це зовсім не "гостинність" до чужого, а схилення господаря до саморозлюднення. Коли господар як суб'єкт остаточно зникає, залишається не "гостинність", а порожнеча.
… Людина може мати моральний обов'язок допомогти чужинцю, але з цього не випливає, що політична спільнота зобов'язана скасувати відмінність між своїм і чужим, між громадянином і негромадянином.
… Гостинність не означає, що кожен має право увійти. Вона означає, що господар має право відкрити двері і здійснити акт щедрості.
… Можливість тримати двері зачиненими робить гостинність чеснотою. Якщо громадянин не має права сказати, що його етнічна, расова, культурно-політична спільнота має певні межі, тоді гостинність перестає бути гостинністю і перетворюється на самозаперечення.
… Відмова від власного Я, небажання бути собою є формою відчаю і духовної смерті. Розмиття меж між Своїм і Чужим є проявом колективного психозу Європи. … Європейські народи маскують своє бажання зникнути під виглядом абсолютної, універсальної гостинності. У марксизмі це безкласове суспільство. У радикальному універсалізмі це людство без політичних кордонів. Це суспільство без традиції, людина без раси, національності, ідентичності.
… Якщо послідовно усунути владу господаря визначати межі власного дому, то влада не зникає. Вона переходить до того, хто визначає те, чого господар більше не має права визначати.
... Постмодерна деконструкція меж призведе до повторення тоталітарних катастроф, але з іще більш руйнівними наслідками.
… Сучасні еліти монополізували право визначати, хто є жертвою. Зокрема, ним є чужинець, якому нібито загрожує репресивна нормативність етнічно однорідного суспільства.
… Будь-яка спроба захистити власні межі (свій дім, культуру, етнос) миттєво таврується як агресія та нетерпимість.
… Створюється глобальний простір, в якому немає ні своїх, ні чужинців. У ньому є лише атомізовані індивіди без ідентичності, позбавлені права на розрізнення і повністю підпорядковані необмеженій владі маніпуляторів, які панують в цьому просторі порожнечі.