Нині сповнюється 24 роки, як у Нью-Йорку помер видатний мовознавець Юрій Шевельов у віці 93 років. Більшу частину життя (58 років) він прожив за кордоном, завдяки чому й міг писати свої філологічні й літературознавчі праці. Тут його би розстріляли. Що казати, коли в 2013 році Добкін розбив памʼятну дошку в Харкові, яку відновили лишень за місяць до вторгнення. На честь Людини-Глиби декілька цитат Шевельова з розряду скарбів.• Є на світі тенденція до усування кращих.• Історія не знає ні назавжди встановлених оцінок, ні справедливости.• Ніхто не цікавиться літературою чи мистецтвом маловідомих народів.• Історія культурних зв’язків між Україною і Росією – це історія великої і ще не закінченої війни. Як усяка війна, вона знає наступи і відступи, знає перекинчиків і полонених.• Тільки великі нації породжують великих песимістів. Ми породжуємо – значить, ми велика нація.• Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.• Кожна мова – чортячо небезпечний свідок історії народу, котрий ту мову вживає.• Що не рухається вперед, зсувається назад. Сумно, але факт.• Національна гордість – корінь і основа всього.