Почнемо з азів: Волонтер – це людина, яка БЕЗКОШТОВНО й без вигоди займається чимось суспільно корисним. Волонтер не отримує ні зарплати, ні відсотка від обігу пожертв. Волонтер – це всього-навсього безкорисливий посередник між чужими грішми й конкретним потребуючим. Волонтер не повинен ні перед ким звітувати, бо він не чиновник, а пожертва жертводавця – не інвестиція чи оплата послуг.Отже:Волонтерів у нас нема в чистій дефініції цього слова. Наші волонтери – взагалі не волонтери, оскільки вони НЕ працюють на безоплатній основі, а волонтерство стало для них основним і часто єдиним видом діяльності. Волонтер автоматично перестає бути волонтером, коли з зібраних коштів оплачує свій офіс, автівку, персонал і приватні витрати. А отже:Наше волонтерство давно переросло в різновид професійної діяльності з похідними від цього наслідками. Одна з них – вимога звітувати: суспільство абсолютно правильно трактує справжню природу волонтерства, бо та природа волонтерською не є за визначенням. Крупні фонди з багатомільйонним оборотом вимагають такого ж батога над собою, як і будь-який державний орган, який бере гроші від народу, а далі – як совість дозволить.Було б волонтерство волонтерством у первинному значенні – не було би вимог звітувати. Ми самі роздули волонтерство й благодійність до масштабів альтернативної економіки. Звідси й відповідне ставлення.