Ostap Drozdov | Завжди поважав європейців за відвертість і чесність. Їм дякувати треба...

Завжди поважав європейців за відвертість і чесність. Їм дякувати треба за те, що не завертають свої помисли в різнокольорові фантики, щоб інфантильна дітвора мала чим сі бавити.«Припинення вогню в Україні несе ризики для НАТО. Щойно в Україні припиниться вогонь, путін продовжить свою програму озброєння, і ситуація зі загрозою на східному фланзі НАТО погіршиться. Доки Україна захищає Європу, небезпека не така вже й велика», - щиро й відкрито каже Вольфґанґ Ішинґер, очільник Мюнхенської конференції.Ішинґер – далеко не остання людина в європейських колах. Професор міжнародного права, модератор від ОБСЄ щодо мирного діялогу в Україні, закінчив Гарвард, був ключовою постаттю у врегулюванні югославської війни в статусі Уповноваженого від ЄС по Косово, працював Послом Німеччини в США, а згодом у Великій Британії. Дипломатичний авторитет Ішинґера непохитний, як і його логіка: треба гнати українців на погибель, аби Європа могла в спокої й достатку пожити чимподовше. Цілком правильна логіка, далекоглядна і дієва. Ішинґер озвучив чільну стратегію всіх європейців. Ми б робили те саме – якби, пофантазуймо, Німеччина напала на Польщу й наступною жертвою була б Україна. Чи не так само ми б робили? Ми були би понад усе щасливі, якби між нами й агресором була героїчна Польща, незламна й непохитна, відчайдушна й відважна. У того, хто своїми тілами зупиняє нашестя, ми би пакували і гроші, й зброю, й фахівців, і все, що завгодно – лиш би гинули представники іншої нації. Всі мудрі так роблять. А немудрі вдають зі себе безсмертних кіборгів і беруть на себе обов’язок самотужки спинити багатомільйонну орду, кладучи своїх людей, але воюючи зброєю тих, хто останній жупан зі себе зніме, лиш би затримати війну на території хороброго й мужнього сусіда. Воювати з росією замість європейців – ось міжгалактичне покликання українців, які самі визвалися на це. Кожен дбає за себе. Ми б теж так робили. Якби були мудріші.