В особі царського двору маємо найгіршу з найгірших комбінацій: Сваволя + Ілюзія. Нема більш убивчого коктейлю – коли свавілля повноти влади лягає на клінічну віру в ілюзії, які існують лише в голові, начиненій сценаріями. Тоді коло замикається: вся сваволя націлюється на нахраписте «виконання» ілюзій, які приречені не виконуватися. А коли хтось пробує розхитати чи підважити стовпи ілюзій – ілюзорник рефлекторно вдається до первинної сваволі як захисної реакції на втрату землі під ватяними ногами. Сваволя + ілюзія = самодурство, самообман, самонавіювання без найменшої можливості якось порушити цю ментальну сліпоту й нездатність бачити світ реалістично. Сваволя + ілюзія = зацикленість на нереальному без найменшої можливості якось уплинути на ілюзорника, бо в його арсеналі – цілий комплект репресивного свавілля, підкріпленого тотальним незнанням справжнього життя, тотальною непрофесійністю, тотальним профанством. І тоді завжди простіше вигукнути «Слава Україні!», ніж довго пояснювати всім і собі, чому все так погано. Поля військових поховань - гектари надійно заритих нагадувань про надстрашну ціну всього цього. Рознесена в прах інфраструктура - памʼятник надутим щокам. Сваволя + ілюзія = перманентна драма.