Сьогодні 101 рік відзначає Кобо Абе – видатний письменник, лідер японського повоєнного авангардизму. Маю слабкість до японської прози. Вона промовляє до мене дуже тонко, чуттєво й меланхолійно-спостережливо. Декілька цитат Кобо Абе.• Якщо успіх спить – чекай.• Частіше гинуть не від голоду і спраги – а від страху, що їжі та води не вистачить.• Якщо не буде маски – не буде й щастя зривати її.• Без загрози покарання немає радості втечі.• Найкраще розуміє, що таке світло, не електрик, не фотограф, не художник – а сліпий.• Самотність – це невгамовна жага мрії.• Найбільш злісними критиками є знедолені.• Найшвидший спосіб звикнути самому – привчити інших.• Не може бути слабим народ, який любить літературу і створює невмирущі твори мистецтва.• Любов – це те, что зостається, коли методом виключень відкидуються заборони.• Світ тримається на трьох стовпах: темнота, невігластво і тупість.• Не помічати і не бачити – це різні речі.• У несподіваних рішень набагато більше шансів на успіх.• Якщо безкінечно зализувати рани, які не гояться, то від язика нічого не лишиться.• Постійне повторювання одного й того ж – найкраще маскування.• Вираз обличчя – це не потаємні двері, а парадний вхід.• Любити значить розділяти горе.• Слово «пізнати» означає виявити хаос.• Копити важко, викидати ще важче.• Скільки не старайся, зробити більше, ніж ти здатен, неможливо.• Той, хто володіє правом страчувати, зобов’язаний вислухати.• Трудно відповідати на питання, коли вся відповідальність лише на тобі.• Оточений непереборною стіною привітності, я завжди був самотній.