Польща справді втрачає свою м’яку силуПольська національна ідентичність історично сформована на образі героя-жертви. А етнічний тип польської нації, який, до речі, відрізняється від інклюзивності української, кристалізує їхню ексклюзивність та винятковість, що створює підґрунтя для шовінізму та ксенофобії Це і постійні претензії та вимоги до Німеччини щодо виплати репарацій за Другу світову війну. Це постійні спроби у історичні срачі з Україною. І це загалом віктимізація зовнішньої політики Це робить Польщу непривабливою для інших країн, відлякує мігрантів та загалом послаблює їхню м’яку силу, яка є важливою для економічного зростання та зовнішньополітичного впливуДо речі, Україна через інклюзивність своєю нації може справді посилити свою м’яку силу. Тому що кожен на українській землі, незалежно від етнічного чи релігійного походження, має право на своє щастя, якщо звісно не уникає обов’язківЦе не означає, що Україна має безперешкодно впускати до себе мігрантів. Не потрібно повторювати помилок Заходу. Але в України історично не має такої шовіністичної хвороби, яку, на жаль, має Польща Проблеми в українсько-польських відносинах надовго. Особливо ми побачимо їх під час виборчої кампанії у 2027 році. Тоді буде ще більш гаряче, ніж під час президентської кампанії 2025 рокуОстанній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase