📈Грузія у жовтні–листопаді наростила імпорт російської нафти й нафтопродуктів — 133,3 тис. тонн, що перевищує сукупні закупівлі за всі попередні роки разом узяті. За підсумками всього 2025 року обсяг постачань сягнув 133,6 тис. тонн, тобто в дванадцять разів більше, ніж у 2024 році, коли імпорт становив лише 10,5 тис. тонн. Пік припав на жовтень — майже 99 тис. тонн. Загальна вартість закупівель оцінюється в 60,4 млн доларів, що виглядає вигідно для Тбілісі в порівнянні з попередніми роками. Для порівняння, з початку 2000-х років Грузія загалом імпортувала з росії 113,9 тис. тонн нафти — нинішній річний показник перевищив увесь попередній історичний обсяг.Стрімке зростання пов’язане із запуском у жовтні 2025 року першого в Грузії нафтопереробного заводу повного циклу в Кулеві, який належить компанії Black Sea Petroleum. На першому етапі в проєкт інвестували близько 110 млн доларів, а загальний обсяг вкладень має сягнути 700 млн. Завод стартував із потужністю 1,2–1,5 млн тонн на рік, із планами розширення до 4 млн тонн до 2028 року. 6 жовтня «Русснефть» відвантажила першу партію нафти Siberian Light обсягом 105,3 тис. тонн саме для переробки в Кулеві. Офіційно Тбілісі декларує зниження залежності від імпорту готових нафтопродуктів і намір розвивати експорт до Європи, пояснюючи це вищою маржинальністю переробки та зміцненням енергетичної безпеки.Водночас за сухою статистикою простежується чіткий геополітичний вимір. На тлі санкційного тиску росія активізує пошук альтернативних маршрутів експорту та відходить від прямих поставок до країн G7. Грузія з її чорноморськими портами та зростаючими переробними потужностями перетворюється на зручний транзитний і виробничий майданчик. Компанії, пов’язані з російським нафтовим сектором, включно з тими, що перебувають під санкціями, шукають нові логістичні канали, тоді як Тбілісі формально дотримується обмежень, але економічно залишається привабливим партнером.Питання про можливе «перепакування» російської нафти та її подальший експорт під іншим походженням до ЄС наразі залишається відкритим. Формально завод у Кулеві подається як інвестиція в розвиток грузинської економіки, однак паралельно він може виконувати функцію інструменту адаптації російського нафтового експорту до умов санкцій і західного тиску.💙💛 Omelyan News