🚧 Продовжуємо "улюблену" тему всіх жителів Полтавщини — дороги.

Напевно, немає жодного дня, коли до депутата, голови громади чи керівника району не звернулися із запитанням:
«А коли вже відремонтують нашу дорогу? А чому ви не бачите нашу дорогу?»

І це абсолютно справедливе питання. Бо дорога — це не просто асфальт. Це можливість доїхати до лікарні, відвезти дитину до школи, доставити врожай, доїхати на роботу, швидко дістатися сусідньої громади. А в умовах війни — це ще й логістика, безпека та сполучення між населеними пунктами.

Але сьогодні треба чесно говорити і про інше — про гроші. Державні дороги ремонтуються коштами із резервного фонду держави. Як працює цей механізм я вже не одноразово пояснював.
Тож маємо величезну потребу в ремонтах і водночас обмежені можливості фінансування. За даними, озвученими цього року Агентством місцевих доріг, близько 70% доріг місцевого значення Полтавщини потребують капітального ремонту.
У 2026 році ремонти місцевих доріг області фінансуються за принципом співфінансування. Заплановані кошти складаються з обласного бюджету та субвенцій громад.

І тут виникає ще одна важлива річ. Іноді дорогу потрібно ремонтувати вже сьогодні, а кошти можуть з’явитися лише завтра чи то наприкінці року (як у випадку із дорогами державного значення.

Саме тому в дорожній галузі змушені шукати механізми, за яких підрядник може виконувати необхідні роботи, фактично кредитуючи процес власним ресурсом, а після надходження бюджетного фінансування отримувати оплату за вже виконану та прийняту роботу.
Звучить парадоксально: дорогу вже зробили, а гроші на неї ще потрібно знайти.

Але в умовах, коли фінансування надходить нерівномірно, саме такі механізми дозволяють не зупиняти роботи повністю. Цього року на окремих дорогах Полтавщини роботи вже призупиняли через недостатні темпи надходження коштів.

Але є й об’єкти, де питання дороги взагалі виходить за межі звичайного ремонту.
Тут мова йде не просто про те, щоб покласти новий шар асфальту. Потрібно забезпечити переправу через річки.
Агентство відновлення передбачило встановлення двох тимчасових модульних дорожніх мостів (понтонних переправ): через річку Ворона на автодорозі М-22 Полтава — Олександрія та через річку Артополот на дорозі Т-17-05 Лохвиця — Гадяч — Охтирка — КПП «Велика Писарівка».
І це теж про дороги.
Про можливість не відрізати людей від районних центрів, лікарень, роботи, бізнесу та один від одного.
Тому, коли мене запитують:
«Коли буде дорога?»
Я не хочу відповідати черговою відпискою.
Хочу, щоб люди знали реальну ситуацію: поки немає фінансування - доріг не буде.

Не можливо відремонтувати всі дороги Полтавщини одночасно. Так як війна диктує свої пріоритети. Так як грошей недостатньо. Але це не означає, що питання можна відкласти.

Дороги потрібно ремонтувати там, де вони критично необхідні. Потрібно шукати фінансування, використовувати всі можливі механізми та контролювати якість кожного виконаного кілометра.
Бо за кожною дорогою стоять люди.

🚧 Дороги — це не політика. Це наше щоденне життя.
І саме тому тема доріг для мене як депутата залишається однією з тих, яку неможливо просто закрити протоколом чи черговою нарадою.
Працюємо далі.
Контролюємо.
Шукаємо можливості зробити дороги, якими можна нормально їздити.
✌️

Разом можемо зробити більше!