Усі тарифні методології в енергетичній та комунальній сферах морально застарілі, носять виключно витратний характер та АБСОЛЮТНО не відповідають сучасним реаліям та викликам.Вони навіть мають саме таку знакову назву - «ВИТРАТИ ПЛЮС»!Тобто вони передбачають можливість монополіста закласти в тарифні розрахунки всі свої витрати та втрати, всю свою безгосподарність та корупційність, все своє небажання модернізуватися та оптимізувати виробництво - додати планову рентабельність («плюс») і потім вголос вимагати «ЕКОНОМІЧНО ОБҐРУНТОВАНОГО ТАРИФУ».Це стосується всіх без виключення монополій та монополізованих «сумісних ринків» - тепло, вода, газ, електроенергія, передача, розподіл, облік тощо.Весь цей тарифний тупік за зрозумілих причин підтримується власниками (приватними, ОМС, державними), урядом, депутатами всіх рівний, національним регулятором НКРЕКП та всіма урядами останніх років.Основна мета — перекласти на кінцевого споживача всю безпорадність та неефективність діяльності цього монопольного спрута. Є безумовно певні виключення, але вони поодинокі та спонтанні.Вирватися з пастки «тарифно-монопольного» тупіку буде вкрай непросто.Особливо враховуючи небажання європейських донорів занурюватися в цю проблему і фактичну участь в цьому процесі пограбування споживача під гаслами «ринкових тарифів» та вимог покриття всіх витрат, перевірити які споживачі просто нездатні.Сподіваюся що «тарифна» ТСК як мінімум допоможе нам усім розібратися — хто є хто в цьому «тарифному процесі»?!