Ключове моє зауваження до уряду полягає в тому, що вони постійно звітують про Євроінтеграцію, проте сприймають її виключно як ухвалення «красивих» законів. Законів із гучними назвами, які супроводжуються спеціальними позначками «євроінтеграційний закон».Проблема в тому, що зміст таких законів часто містить норми, які неможливо виконати: немає ані джерел фінансування, ані відповідної організаційної структури. Це очевидно лише для невеликої групи профільних депутатів — людей, які розуміють різницю між гаслами та реальними процесами. До них я відношу і себе, оскільки добре знаю, що таке міністерська робота.Я поставив колегам запитання: що ми насправді отримали за десять років реформ? Я не беру зараз судову сферу — над нею працює мій колега Сергій. Але відповідь лежить на поверхні: ми читаємо нескінченні скандали про хабарі, шахрайські схеми та зловживання у судах і правоохоронних органах.Наведу приклад. Нещодавно в Києві затримали керівника районного відділку поліції, який привласнив близько 400 тисяч євро. Ці кошти були вилучені під час сумнівного обшуку. І це стало можливим через зміни до КПК, які дозволили проводити оперативно-розшукові заходи без рішення суду. Фактично завтра правоохоронці можуть прийти до будь-кого. Наприклад, до вас, Ксеніє, якщо вирішать, що ви спілкуєтесь з «підозрюваним», і цього вже достатньо.Такі дії дають змогу вилучити навіть відносно невеликі суми — 10–15 тисяч доларів — і оголосити їх «речовими доказами». А далі гроші просто зникають. Ось керівник відділку взяв ці кошти й утік, тому що «йому були потрібні гроші».Це — показовий і дуже тривожний приклад того, як працює система.