Як раптом зʼясувалося наприкінці 2025 року - у нас повний провал в системі корпоративного управління державними компаніями.Поки наші славетні антикорупційні органи ведуть розслідування скандальної справи та готують матеріали до суду політичний орган, яким є Верховна Рада, має зʼясувати джерела цього ганебного скандалу та прийняти необхідні політичні рішення.По-перше, очевидним є факт повного інституційного провалу уряду як акціонера державних компаній від імені держава Україна.Безумовно саме уряд в цілому має взяти на себе повну відповідальність.По-друге. Якщо вже шукаєте головного «стрілочника», то їм однозначно має стати Міністр економіки Соболев.Саме це міністерство відповідає за корпоративне управління в цілому, саме це міністерство здійснювало безпосереднє управління «Енергоатомом».Я навіть поки не кажу про «Нафтогаз», який є по суті банкрутом.Саме це міністерство мало би забезпечити постійний фінансово-економічний контроль за діяльністю стратегічних державних підприємств.Я вже не кажу про те, що саме Соболев як перший заступник міністра відповідав за формування наглядових рад «Енергоатому» та «Нафтогазу».Саме Соболев «знайшов» нам Мілованова.За законами жанра він просто зобовʼязаний зараз покласти на стіл заяву про звільнення.По-трете. Безумовно всю політичну відповідальність за цей урядовий провал має взяти на себе Верховна Рада, вірніше іі «коаліція», яка три місяці тому політично підтримала цей уряд своїм голосуванням.Я бсолютно не є прихильником деструктивного варіанту розвалу державних інституцій в такий критичний для країни час.Але вкотре нагадую.І нинішні урядовці і їх така звана «коаліція» мають негайно усвідомити, що вони абсолютно не є на сьогодні уособленням патріотизму та взірцем професіоналізму мʼяко кажучи.Так сталося, що в цій критичній ситуації країна опинилася з найслабкішим в професійному плані за весь час незалежності урядом і такою ж приблизно «коаліцією».І саме тому українська влада в особі президента-коаліції-уряду просто зобовʼязані сьогодні зробити все можливе та неможливе для консолідації суспільства та максимально швидкого посилення професійно-технократичного складу українського уряду.І тут аж ніяк не обійтися без повноцінного термінового та щирого суспільно-політичного діалогу в країні та в Верховній Раді.Це дійсно той випадок коли «Periculum est in mora» - зволікання смерті подібне.