Стосовно можливих урядових «ротацій».Не думаю що така «ротація» потрібна зараз на посаді міністра енергетики.Мова тут безумовно в першу чергу про реальну ситуацію, в якій ми опинилися.Підготовка до зими - газ, вугілля, ремонти, баланси це само собою. Ключове це те, що на сьогодні в енергетиці не працює повноцінно жодний ринковий механізм, всі «ринки» дуже умовно можна назвати ринками.Державне регулювання вкрай слабке та неефективне, законодавча база протиречива та достатньо недолуга, корпоративне управління неефективне, профільний комітет на чолі з головою переважною мірою зациклений на вирішенні банальних лобістських проблем - тобто вся ситуація тримається в умовному балансі лише на базі певних вербальних «меморандумів» та домовленостей, які прийняті по суті всіма основними гравцями.Функціонал міністерства в результаті «реформ» вкрай слабкий та проблемний, тому міністерство є вагомим гравцем лише завдяки особистій роботі та особистій позиції міністра, який має потужну комунікацію як з основними «стейкхолдерами» так і з ключовими європейськими та світовими інституціями ( МАГАТЕ, Енергетичне товариство, Єврокомісія тощо).Ця посада сьогодні з одного боку вкрай політична, з іншого має бути належний практичний досвід та професійний рівень - я вже не кажу, що персона мусить мати повну довіру президента і що головне це пряму та стійку комунікацію.Порушити цей баланс заради чиїхось симпатій чи антипатій - наслідки можуть бути вкрай чутливими.Готової кандидатури, яка би змогла оперативно очолити цю ситуацію, просто не існує.Я би взагалі сьогодні наполягав на створенні посади віце-премʼєра по енергетичній безпеці, з поєднанням посади міністра енергетики.Ще є якийсь час - думай Те, панове.