Вдячні Ростиславу за те, що зробив крок назустріч історичній справедливості та подав петицію про перейменування вулиці на честь Героя України Олександра Цебрія.Такі дії доводять: пам’ять про наших Героїв — жива й незламна.Підписати петицію жителям уманської територіальної громади можна за посиланням : https://petition.e-dem.ua/uman/Petition/View/114——Перейменування вулиці Євгена Тищика на вулицю Героя України Олександра ЦебріяШановна громадо міста Умань!Я, полковник Ростислав Лазаренко — бойовий льотчик-штурмовик, Герой України, лицар ордена Хреста бойових заслуг, повний лицар ордена Богдана Хмельницького, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, почесний громадянин нашого рідного міста Умань — звертаюся до вас із глибоким закликом: увічнити пам’ять нашого земляка, Героя України Олександра Цебрія, який віддав життя, захищаючи свободу, гідність і майбутнє українського народу.Як вам добре відомо, Олександр Цебрій був міським головою Умані — поважною, авторитетною особою, яка щиро служила громаді, підтримувала військових, допомагала армії з 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії він добровільно став до лав Сил Оборони і мужньо боронив нашу країну зі зброєю в руках.Нація зростає і розвивається лише тоді, коли пам’ятає свою історію, коли шанує подвиги і жертовність своїх Героїв — тих, хто віддав за неї найдорожче — власне життя.Олександр Володимирович — уособлення сучасного Героя. Його ім’я гідне бути навіки викарбуваним на мапі нашого міста — на вулиці, де почалося його життя, де він виріс і створив родину. Це — нинішня вулиця Героя Радянського Союзу Євгена Тищика.При всій повазі до Євгена Костянтиновича Тищика — людини свого часу, слід визнати: його епоха завершилася разом із добою Радянського Союзу. Але він не буде забутий — його ім’я залишиться на сторінках історії.Сьогодні ж Україна переживає іншу, жорстоку й криваву війну — боротьбу за виживання і незалежність. Ми щодня платимо за неї найвищу ціну. І наші Герої — це вже не історичні постаті з підручників, а ті, хто жив серед нас, хто взяв зброю і став на захист Батьківщини.Я розумію, що зміни завжди непрості. Але маємо бути чесними: ми зобов’язані увічнювати імена наших Героїв — так, як це робила навіть Радянська влада. Вони віддавали шану героям свого часу, то хіба наші Герої, які загинули за незалежну Україну, заслуговують на менше? Чи можемо ми вважати, що подвиг Героя Радянського Союзу важливіший за подвиг Героя України, який поклав життя за нас сьогодні? Інакше — ми втрачаємо власну ідентичність.Прийшов час передати естафету. Свою історичну місію Євген Тищик виконав, і тепер настав момент, коли символ героїзму має змінитися. Ім’я Героя України Олександра Цебрія має стати новим знаком пам’яті, вдячності та незламності. Як свого часу гідно вшанували героя минулої епохи, так сьогодні ми зобов’язані увічнити героя нашого часу — Героя вільної та незламної України.Олександр Цебрій проходив службу у складі 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського на посаді командира кулеметного відділення. Він неодноразово вступав у бій із противником на передовій, проводив десятки успішних штурмів на Донецькому напрямку, рятував життя своїх побратимів, проявляючи рішучість, лідерство і самопожертву.24 липня 2024 року, під час багатогодинного бою проти переважаючих сил противника, підрозділ, у якому служив Олександр, захопив позиції ворога й почав їх утримання. Коли стало зрозуміло, що втримати позиції неможливо, Олександр організував евакуацію поранених і контрольований відступ, сам залишившись до останнього — прикривати побратимів. Його мужність змусила противника відступити, однак під час артилерійського обстрілу він отримав смертельне поранення.Указом Президента України Олександру Цебрію посмертно присвоєно звання Героя України.Тому я звертаюся до громади міста Умань із закликом: підтримайте перейменування вулиці Євгена Тищика на вулицю Героя України Олександра Цебрія!