Українська культура вистояла під найрізноманітнішим тиском — від давніх часів і до сьогодення — і зберегла своє обличчя. Вона вкорінена у спадщині Київської Русі, загартована козацьким духом і водночас відкрита до світу: ми вміємо вчитися, переосмислювати й робити чуже — своїм, не втрачаючи власної ідентичності.Наш шлях був складним. Були і знецінення мови, і спроби підмінити сенси. Але саме народною українською постала нова література, саме завдяки взаємодії зі світом зросли освіта, наука й мистецтво. Це не парадокс — це сила нашої культури.Сьогодні хочу подякувати всім, хто щодня тримає цей фронт: працівникам культури, майстрам народного мистецтва, бібліотекарям, музейникам, викладачам мистецьких шкіл, хореографам, диригентам, колективам будинків культури, волонтерам культурних проєктів. Ваша праця — це наш спільний імунітет.На рівні громади ми продовжуємо інвестувати в культурну інфраструктуру, підтримувати гуртки, бібліотеки, мистецькі події, цифровізацію культурної спадщини. Бо культура — не «опція», а умова розвитку й безпеки.Запрошую всіх: говорити українською, читати, ходити на події, підтримувати місцеві колективи й майстрів. Культура тримається на нас — авторах і глядачах. Вітаю зі святом!