Від того, хто веде за собою, залежить успіх бою і життя бійців. Непросто мати залізну силу волі і взяти на себе відповідальність зробити найтяжче — віддати наказ.Командир 67 окремої механізованої бригади точно знає, наскільки складно приймати ключові рішення у складний момент, мотивувати людей.«metsuki sutemi» — японський вислів, що означає тотальну рішучість йти до кінця. Це кредо нашого командира, яке перегукується з першою заповіддю Декалогу українського націоналіста: «Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за неї» — так говорять добровольці всіх часів. Це ідея незалежності та готовності пожертвувати життям заради її здобуття. Це гасло — вияв максимальної відданості боротьбі за державність, за свободу Української Нації і будь-які компроміси неприйнятні. Так і веде за собою родину 67 окремої механізованої бригади підполковник Олександр ШАПТАЛА, безкомпромісний до себе, надійний у ставленні до особового складу.Сьогодні ми вітаємо нашого командира з 30-річчям!Олександре Сергійовичу, бажаємо Вам міцного здоровʼя, залізної волі, незламності духу у прийнятті стратегічних рішень. Надійних людей поряд, здійснення всіх задумів і мрій!Дякуємо за справжність і відкритість.Честь йти пліч-о-пліч 🫡Разом переможемо! 🇺🇦
Понад 100 воїнів 67 ОМБр і близько 46 літрів крові за лічені години.Бійці 67 окремої механізованої бригади долучилися до здачі крові для порятунку поранених побратимів. У межах ініціативи було зібрано понад 80 юнітів донорської крові, що є критично важливим для надання допомоги людям із пораненнями.67 бригада працює на одному з найважчих напрямків, куди регулярно надходять поранені у важкому стані. Саме тому донорська кров є ключовим ресурсом на етапі стабілізації.«Наші лікарі працюють, стабілізують хлопців та доправляють на наступні рукави евакуації. Кров — це перше, що потрібно вводити бійцям у стані геморагічного шоку. Вона дає шанс врятувати життя ще до евакуації», — зазначив начальник лікувального відділення медичної роти 67 ОМБр Микита РОМАНЕНКО, на псевдо Дєд.Командирка роти батальйону безпілотних систем 67 ОМБр Оксана «Ксена» РУБАНЯК, наголосила на важливості швидкої доставки крові безпосередньо до стабілізаційних пунктів:«Перебуваючи поруч із пунктами переливу, ми можемо максимально швидко зібрати та передати кров тим, хто її потребує».Ми закликаємо долучатися до донорства кожного Укрїнця, адже потреба в крові залишається постійною.
Загальні втрати противника, завдані 67 окремою механізованою бригадоюу грудні 2025 року. 🇺🇦У період з 1 по 31 грудня 2025 року у боях за Дніпропетровщину на Новопавлівському напрямку ми завдали ворогу суттєвих втрат у живій силі, озброєнні та військовій техніці.☠️ Особовий склад противника: Загальні втрати — 300 осіб, з них: 🔴 безповоротні — 201 ⚫️ санітарні — 99⚔️ Озброєння та військова техніка противника: Всього — 453 одиниці, з них: ⭕️ знищено — 418 🔘 пошкоджено — 35У тому числі: 🔹ББМ — 1 (пошкоджено) 🔹Гарматні й мінометні системи — 33 (знищено 10, пошкоджено 23) 🔹Автомототехніка — 6 (знищено 3, пошкоджено 3) 🔹Мотоцикли — 22 (знищено 15, пошкоджено 7)🤖 Безпілотні літальні апарати противника: Загалом — 391 одиниця, У тому числі: 🔸FPV-дрони — 375 🔸баражуючі боєприпаси — 7 🔸розвідувальні БпЛА — 8 🔸ЗПМ — 4 (знищено 1, пошкоджено 3) 🔸засоби РЕБ — 2🪖 Інженерні споруди: ⚫️ Укриття — 208 одиниць (знищено 22,пошкоджено 186)Кожна цифра — результат злагодженої роботи піхоти, артилерії, БпЛА та всіх підрозділів бригади.⚔️ Залізом і 🔥Вогнем знищуємо ворога та наближаємо Перемогу.
Дорогі побратими і посестри, рідні, волонтери!Минає 2025 рік — ще один етап відважної боротьби за право бути вільним народом та мати щасливе майбутнє.Для нашої великої родини 67 бригади цей рік став перевіркою на міцність, яку ми пройшли гідно, тримаючи рубежі на Сумщині, а згодом на Дніпропетровщині.Ми з честю продовжуємо тримати фронт. Кожен відбитий штурм та збережена позиція — результат професіоналізму та надзусиль солдатів, сержантів та офіцерів.Ми вірно йдемо далі, маючи в серці наші цінності: довіру, повагу та відчуття побратимства. Ми більше, ніж підрозділ. Ми — родина. Побратимство для нас — не слово з плакатів, а подана рука в окопі, прикрита спина під час обстрілу та спільна пайка на нулі. Саме ця єдність дає нам сили стояти далі.Упродовж цього року ми постійно розвивалися й впроваджували нові технології. Наш бойовий досвід сьогодні — це фундамент майбутньої перемоги, яку здобуваємо залізом і вогнем.Ціна нашої стійкості висока. Ми схиляємо голови перед тими, хто повернувся «на щиті». Їхні імена назавжди вписані в історію нашої бригади та в серце кожного з нас. Найкраща шана для полеглих — продовження спільної справи.Ми входимо у новий рік з чіткою метою та загартованим характером. Попереду — нові виклики, але ми готові. Бажаю кожному бійцю міцного здоров’я, сталевих нервів та скорішого повернення до рідних з перемогою.Дякуємо волонтерам та українському народу за допомогу — ми відчуваємо Ваші молитви й постійну підтримку.З Новим 2026 роком!Боротьба триває…Разом переможемо!(metsuki sutemi)З повагою, командир 67 ОМБрпідполковник Олександр ШАПТАЛА
У світлий день Різдва Христового до наших бійців 1 механізованого батальйону 67 ОМБр завітали гості з вертепом, колядками та натхненними молитвами.Отець Олександр Богомаз, головний капелан Донецького екзархату Української Греко-Католицької Церкви, та отець Андрій Сивак із католицького чернечого ордену Єзуїтів помолилися разом з воїнами за перемогу. Учасники Хору Українського католицького університету виконали різдвяні колядки та пісні.Це надзвичайно важлива подія, адже такі теплі зустрічі на передовій приносить воїнам не лише різдвяний настрій, а й глибоку духовну підтримку. Отці допомагають бійцям знайти внутрішній спокій, відчути духовну опору, надають можливість сповіді та спільної молитви, що зміцнює стійкість духу.Колядки й щедрівки у виконанні хору нагадали побратимам і посестрам про родинний затишок, подарували відчуття свята й надії на диво навіть в умовах війни. Музика й живе спілкування хоч на якусь мить дали змогу відволіктися від важких буднів та отримати необхідну емоційну розраду.Христос народився! Славімо Його!
⚔️ За віддану службу, витримку та вірність військовій присязі кращі наші військовослужбовці отримали почесні нагороди.Заступник командира бригади з психологічної підтримки персоналу 67 ОМБр підполковник Олена ПАВЛОВА вручила бійцям «Золотий Хрест» - найпрестижніший нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил, яким нагороджують військових рядового та сержантського складу за видатні заслуги, мужність і успішне виконання бойових завдань. А також відзнаку «За зразкову службу».Звертаючись до особового складу підполковник Олена Павлова наголосила на важливості відчуття побратимства та злагодженої роботи всіх підрозділів бригади: «Кожен з нас є елементом єдиного цілого. Коли кожна шестерня працює злагоджено — весь механізм дає результат».Такі нагороди несуть в собі визнання щоденної важкої праці на передовій, мужності та єдності підрозділів. Повага до Воїна, увага до його служби й подвигів зміцнюють бойовий дух й нашу спільну рішучість боронити Україну.Залізом і вогнем!📷 Відділення комунікацій 67 ОМБр
У Святвечір попри війну, холод і важкі бої, наші думки линуть додому - до рідних, які чекають і моляться за нас. У вогких окопах, бліндажах чи розтрощених будинках ми запалюємо свічки й маємо скромну святу вечерю, згадуючи смак домашньої куті. Ці спогади й звʼязок з домівкою додають сил, зігрівають й надихають.Ми усвідомлюємо цінність традицій нашої нації, адже були часи, коли Різдво для українців було заборонене. У роки радянських переслідувань - окупації р@сійськими совітами - наші бабусі й дідусі таємно збиралися родинами, пошепки молилися й берегли звичаї, ризикуючи свободою, аби не втратити віру та національну пам’ять. Скільки б ворог не намагався знищити нашу спадщину й нас, ми знову проростаємо, немов калина в промерзлому чорноземі.Сьогодні, серед грому війни, продовжуємо цю спадкоємність. Молимося за наші родини, за перемогу, за побратимів і посестер, за святу й вільну Україну.У своїх священих молитвах згадуємо Героїв, які віддали життя за Батьківщину та стали Лицарями Неба, оберігаючи нас згори, поки тримаємо стрій і боронимо рідну землю.З мечем у руці та полум’ям у серці ми продовжуємо битися за волю й віримо в Дива, бо знаємо: світло обов’язково переможе темряву.Христос ся рождає!Славімо Його!
«Їжа - це спогад про дім, навіть коли ми далеко від нього», - Крістофер Бейлі.На війні є речі, які здаються майже дивом. Одна з них це наша імпровізована польова кухня, створена руками звичайних людей.Наші військові кухарі 67 ОМБр по-справжньому надлюди. Щодня вони виконують колосальну роботу, у посадках, за відсутності базових ресурсів, без світла й води, в постійному браку часу, їм вдається створювати справжнє домашнє тепло.Польова кухня працює вдень і вночі, в складних умовах. Піч димить, каструлі киплять на мобільній плиті, а кухарі, продовжують помішувати борщ так, ніби це не фронт, а звичайна неділя десь на кухні в Києві, Полтаві чи Львові.Вони печуть пироги, варять супи, тушкують м’ясо, ріжуть салати, ставлять чайники, щоб кожен, хто схоче, міг випити гарячого чаю й скуштувати смачні страви. Ці запахи борщу, свіжої випічки та смаженої цибулі пробиваються крізь втомленість наших Лицарів і потрапляють у саме серденько. Боєць повертається після декількох діб на позиціях, змерзлий, мовчазний, виснажений, і бачить перед собою тарілку гарячої страви, це створює Воїну затишок і умови що сприяють відновленню. Іноді ця тарілка гарячого супу рятує більше, ніж хтось може собі уявити.Ми безмежно вдячні кожному кухарю який працює на передовій задля нашої перемоги.
Сьогодні, 16 грудня 2025 року, у Львові в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ відбулось урочисте погашення унікальної поштової марки 67 окремої механізованої бригади ЗСУ «ЗАЛІЗОМ і ВОГНЕМ» разом з представниками АТ «УКРПОШТА»У своїй урочистій промові командир 67 ОМБр, підполковник Олександр ШАПТАЛА зазначив:“Наша бригада була сформована з добровольців, які в перші дні вступили до лав Збройних Сил України.Дана марка, на якій зображені Герої України уособлює в собі героїчні вчинки воїнів 67 ОМБр, титанів, які до останнього бʼються за нашу незалежність.Залізом і вогнем будемо боротись за нашу Соборну Українську Державу, наш суверенітет, за наші сімʼї, за наших дітей.”“Перш за все я хочу подякувати батькам Героїв. Низький уклін Вам, за те, що виховали чесних, мужніх, відважних бійців, які першими стали прикладом і несуть в собі уособлення велетнів-характерників, завдяки яким ми з Вами можемо вільно дихати. Вітаю щиро всіх присутніх побратимів і посестер. Марка - така маленька, але така велика за змітом. На марці зображені бійці, ті що стоять в строю і ті, що навіки закарбувались в історії нашої бригади. Ці люди - є джерелом опору, яке дає нам можливість існувати, це приклад, як ми маємо виборювати свою свободу“, - звернулась до присутніх заступниця командира з психологічної підтримки персоналу 67 ОМБр, підполковник Олена ПАВЛОВА. “Хочу подякувати своїй команді, яка працювала над створенням і втіленням у життя цієї марки. Ідей було насправді багато, але ми зупинились на символічному варіанті зобразити наших лицарів, Героїв України, які віддали найцінніше - своє життя, виборюючи свободу для нашої нації в лавах 67 окремої механізованої бригади.Ми дуже пишаємось цим. І це не тільки вшанування пам'яті про наших Героїв, а і всіх полеглих воїнів 67 бригади.Також ми пишаємось кожним нашим бійцем, які саме зараз стоять на рубежах і стримують навалу ворога, відстоюючи право на існування нашої країни”, - начальник відділення комунікацій 67 ОМБр, старший лейтенант Інна КОВАЛІВ.“Я впевнена, що цю марку мають вивчати у школах, університетах. Про цих Героїв повинні говорити всі. Саме вони поклали життя за нашу Україну і саме завдяки ним ми маємо можливість бути присутніми тут разом із Вами. Ми памятаємо кожного і продовжуємо боротьбу за наше майбутнє”, - начальник відділу рекрутингу штабу 67 ОМБр, молодший лейтенант Уляна КУЗИК.Дякуємо за присутність родині легендарного Воїна 67 ОМБр Дмитра «Да Вінчі» КОЦЮБАЙЛА, родині легендарного Воїна 67 ОМБр Сергія «Норда» КОНОВАЛА, родині легендарного Воїна 67 ОМБр Тараса «Хаммера» Бобанича, які розділили цей надважливий день разом із нами. Для нас це дуже важливо.Щиро дякуємо всім побратимам і посестрам, представникам АТ «УКРПОШТА» в особі директора з розвитку мережі Андрія ДАНИЛІВА, представникам влади в особі міського Голови Львова Андрія САДОВОГО, Голови львівської ОВА Максима КОЗИЦЬКОГО, в.о. Голови Львівської обласної ради Юрія ХОЛОДА, засобам масової інформації, філателістам та всім небайдужим, хто відвідав наш душевний захід.Дякуємо за допомогу в організації і надання місця проведення цього заходу служителям Гарнізонного Храму святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. Після урочистого погашення марки командир та інші представники 67 бригади відвідали могилу Героя України Тараса «Хаммера» Бобанича поклали квіти та прийняли участь у спільній молитві, вшановуючи пам'ять славетного воїна 67 ОМБр.Залізом і вогнем здобудемо Перемогу! metsuki sutemi📷 Відділення комунікацій 67 ОМБр
З Днем Сухопутних військ Збройних Сил України!Побратими і посестри, вітаю Вас з днем нашого роду військ.Сухопутні війська — сила, яка стоїть на передовій з першого дня великої війни, за будь-яких обставин тримаючи землю й небо, не даючи ворогу жодного шансу.Ми з Вами - частина цієї потужної сили. Щодня титанічно й віддано бʼємося за кожен метр святої Української землі, щоб цю війну не довелося продовжувати нашим дітям. Це наша відповідальність і обов’язок перед тими, хто чекає вдома, і перед тими, хто вже не повернувся з бою.Я вірю у кожного з Вас. Вірю у Вашу силу, витримку і незламний характер. Ми вже довели, що можемо тримати найважчі напрямки. І доведемо, що можемо завершити цю справу, назавжди знищивши зло.Слава і честь усім нашим воїнам, які віддали життя за Україну. Вони навіки з нами - у ритмі наших сердець, у кожному рішенні, в кожному кроці вперед. Ми продовжуємо спільну боротьбу за свободу Української Нації. Разом ми переможемо.Слава Україні! 🇺🇦(metsuki sutemi)З повагою, командир 67 ОМБр підполковник Олександр ШАПТАЛА