​​Ігор Чава, котрий чи не єдиний в Україні займається т.зв. "брендингом територій", на питання щоб він робив аби мав ресурси для розвитку міста, відповів так:1. ВКЛАДАВ У ЛЮДЕЙ... у їхнє розуміння цінності свого міста, у здатність бачити не лише проблеми, а потенціал, у те, щоб вони відчували свою причетність до місця, в якому живуть. Я б розвивав вміння взаємодіяти з містом, розуміти, яку користь воно може дати людині і яку користь людина може повернути назад.2. ІНВЕСТУВАВ У КУЛЬТУРУ... яка не мала б бути просто набором заходів чи подій “для статистики”, а мала б стати голосом міста.Щоб на сусідній вулиці люди впізнавали тих, хто представляє їхнє місто на всеукраїнському чи європейському рівні у спорті, у творчості, у будь-якому напрямку і гордилися ними як тими, хто робить місто видимим.Іншими словами, 1. люди повинні приїздити сюди (бо тут класно), а не виїздити (бо тут ...)2. ми повині цінити тих, хто шось робить. Але цінність не у черговій роздачі грамот, а у допомозі в масштабуванні ініціатив.Що з цього було чи є в Обухові?Отож бо.