🕯️ 19.02.2024 Журавський Артем Ігорьович, на псевдо «СОНІК» Молодший сержант, снайпер відділення снайперів роти вогневої підтримкиАртем встав до лав ЗСУ одразу на початку війни.Брав участь в боях поблизу населеного пункту Ізваріне у складі 72-ї омбр імені Чорних Запорожців.В період з 25 квітня по 1 червня 2023 року у складі 135 ОБ ТрО бився за місто-фортецю Бахмут, де його двічі діставали з під завалів будівель, в яких він тримав оборону. Це людина, яка відмовлялася від евакуації та особистим прикладом мотивувала особовий склад до знищення ворога, утримуючи позиції попри щільний обстріл ворожої артилерії, танків та СПГ.Під час відновлення  був переведений до роти вогневої підтримки на посаду снайпера, де активно та занурено почав опановувати нову професію. З грудня 2023 року виконував завдання з евакуації та забезпечення переднього краю в районі Андріївки та Кліщіївки. Під'їжджав впритул до позицій РВП на всьому, що могло та не могло їздити. А коли їздити було неможливо — виконував ці задачі на своїх двох, незважаючи на погодні умови, обстріли та дрони.Артем жодного разу не жалівся та завжди був готовий йти на бойові тоді, коли пасували інші. Прямолінійний та відповідальний, «СОНІК» на фронті показав себе вправним воїном та надійним товаришем. А у мирному житті це був комунікабельний, дуже позитивний чоловік. Любив мисливську справу, спорт, риболовлю, природу та тварин.  Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу на полі бою.Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).Почесний громадянин міста Обухова з 2024 року (посмертно).Навіки в строю!Памʼятаймо!⚔️Лютий 2024-го забрав у нас достойних та надійних побратимів. Вони виконали своє високе призначення громадянина, відчуваючи власну відповідальність за долю України, за своїх рідних, дітей, друзів і побратимів. Вони боролися за сильну та процвітаючу країну і ми не маємо права зрадити їх боротьбі.  Помстимося. Слава героям!✊🇺🇦