Вова прийшов у наш бат добровольцем. Він довго змагався з обставинами та влітку 24-го, в решті, зміг укласти контракт і приєднатися до підрозділу розвідки. Ще задовго до цього був членом ДФТГ, захоплювався зброєю та мисливською справою — тому після навчання був уже добре підготовленим бійцем, якого лишалося тільки направляти в потрібне русло. А коли бачив нові зразки озброєння — аж очі горіли від цікавості. ⚔️Бойове хрещення відбулося, коли на одній зі спостережних позицій раптом довелося приймати бій, з чим він достойно справився. Після ряду бойових виходів став водієм однієї з броньованих машин «Хамві», на якій забезпечував ротацію людей на позиціях. Хто знає, той підтвердить, наскільки це складне та небезпечне завдання, зважаючи на постійні обстріли та ворожі FPV-дрони, які тільки й чекають нашої ротації, полюючи на нашу техніку. Далі був водієм у складі групи мед-еваку, забезпечуючи швидку евакуацію наших поранених.Був доброю та відповідальною людиною, не боявся труднощів, сумлінно виконував накази — тому одразу легко влився в колектив. Не в останню чергу вмів і любив готувати, особливо мʼясо, яким частував побратимів, що поверталися з позицій. Такою людиною Фофу запамʼятаємо ми. Памʼятайте й ви. Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким Володимира за їх невимовну втрату.Слава захиснику України!🫡🇺🇦